Давай пригадаємо, як ти вивчав букви. Пам'ятаєш, у тебе був великий аркуш паперу, розділений на квадрати. У кожному квадраті було вміщено букву і малюнок. Ти уважно розглядав букву і те, що намальовано. Наприклад, поряд з буквою «А» був намальований автобус, із «Б» — барабан, з «К» — ключ тощо.

    Такий спосіб зображувати букву малюнком приду­мали люди ще в стародавні часи. За допомогою зображень вони розповідали один одному, яких тварин вбили на полюванні, які пригоди з ними трапилися. Коли треба було поділитися радістю, скажімо, про те, що три мисливці на полюванні вбили буйвола, вони на скелі або на дошці малю­вали трьох мисливців і буйвола. У Стародавньому Єгипті, наприклад, за до­помогою тільки малюнків складали цілі послання.

     Ще й сьогодні ти можеш побачити, як за допомо­гою малюнків передаються різні повідомлення. Пройдись вулицями міста і роздивись дорожні знаки. Кожен з них — це ціла оповідь у картинці.

     Слов'янський алфавіт з'явився на Русі у 863 році. Створили його вчені брати-болгари Кирило і Мефодій. Вони були великими просвітителями, об'їздили багато країн світу і з Греції потрапили до слов'янських зе­мель. У слов'ян¹ у ті часи ні азбуки, ні писемності не було. Більшість букв (25) вони взяли з грецького алфавіту, а 17 придумали самі. Так у слов'янському алфавіті стало 42 букви. По імені одного з братів цей алфавіт назвали кирилицею.

     Букви, якими пишеш ти сьогодні, стали простішими і зручнішими для писання, деякі зникли зовсім. Але в пам'ять про створення слов'янської азбуки в Болгарії щорічно відзначається День писемності.

1. Слов'яни — велика група споріднених мовою та культурою народів, що живуть у Східній та Центральній Європі (українці, білоруси, росіяни, поляки, чехи, словаки, серби, болгари, хорвати, македонці, словенці та інші).