Лелека (бузьок, чорногуз) в українців вважається най­ближчим до людських жител і людської долі.

    Колись чужин­ці називали українців лелеками або лелегами (можливо, за цю шанобливу любов до бузьків).

    Наші давні родичі вважали, що бузько приносить в сім'ю дітей.

    Якщо пара чорногузів селилася на хаті чи зрубі старого дерева побли­зу двору, це вважалося добрим знаком. Лелеки оберігали людський двір своєю мудрою любов'ю.

    Люди спостерегли, що вони попереджають про наближення біди.