Робочий зошит до підручника. Біологія 6 клас {ГДЗ/відповіді} (Котик Т.С.) [2014]

Вступ. Що таке життя та як його дісліджують.

§1. Ознаки життя.

1. 

Із зображених на малюнку тіл до живої природи відносяться: трава, дерево, птахи, коза, корова та людина, до неживої природи: машина, іграшки, сонце, хмаринка.

2. 

Біологія вивчає віруси, бактерії, гриби, рослини і тварини

3. Живі організми відрізняються від тіл неживої природи здатністю до розмноження, росту, дихання, живлення, виділення, обміну речовин та пристосуванням до змін зовнішнього середовища.

4. 

Розмноження - утворення батьківськими організмами нових подібних до себе дочірніх особин.

Живлення - поглинання речовин із навколишнього середовища та їх засвоєння

Ріст - властивість живих організмів, яка полягає у збільшенні їхніх розмірів

Виділення - видалення шкідливих речовин,що утворилися в процесі живлення

Обмін речовинами - поглинання поживних речовин та їх засвоєння,виведення шкідливих речовин,а також отримання та виділення енергії

Пристосування до умов середовища - зміни живого в мінливому оточенні, які дають змогу вижити і залишити потомство.

5.

+ Навколишній світ складається з тіл живої та не вивої природи.

+ Ріст організмів відбувається за рахунок живлення.

+ Живлення - це поглинання поживних речовин із навколишнього середовища.

+ Поглинання речовин із навколишнього середовища, використання їх та видалення відходів становить обмін речовин.

6.

Розмноження є головною властивістю живого та полягає у відтворенні організмами нових подібних до себе особин, для яких властиві такі ознаки живого як: ріст, дихання, живлення, виділення, обмін речовин та пристосуванням до змін зовнішнього середовища. Грудка землі та бурулька таких властивостей не мають, тому таке розділення на частини не можна вважати розмноженням.

Різноманітність життя

§2. Різноманітність життя

1.

Основні групи організмів: Тварини - 1,4 млн видів, рослини - 250 тис видів, гриби - понад 100 тис видів, бактерії - З0 тис. видів

2.

Середовища існування живих організмів: наземне, підземне, водне, інші організми

3.

Ці створіння називаються вірусами, вони являють собою неклітинні форми життя та перебувають на межі живого та неживого. Сам вірус не росте, не живиться, не виділяє продуктів обміну, проте потрапивши до організму, змушує його утворювати нові покоління вірусів. До захворювань, що спричиняють віруси належать кір, грип, СНІД тощо.

§3. Основні розділи біології

1.  

Ботаніка - що наука,що вивчає рослини. Зоологія - ще наука,що вивчає тварин. Мікологія - наука, що вивчає гриби. Мікробіологія - ще наука,що вивчає мікроорганізми. Вірусологія - ще наука, що вивчає віруси.

2.

Будова і життєдіяльність клітин - Цитологія. Будова тканин і органів - Гістологія й Анатомія. Будова організму в цілому - Морфологія. Атомній і молекулярний склад - Біохімія, Біофізика, Молекулярна біологія.

3. 

Фізіологія. Генетика. Екологія.

4. 

Охорона природи- займається збереженням, раціональним використанням і відновленням природних ресурсів.

Сільськогосподарські науки - розвивають та вдосконалюють сільськогосподарське виробництво.

Медицина - вивчає хвороби, правила поведінки, які дозволяють їх уникнути, та способи боротьби зхворобами.

§4. Науковий метод у біології

1.

Спостереження.

2.  

1. Спостереження. 2. Опис. 3. Порівняння. 4. Припущення. 5. Експеримент. 6.Гіпотеза. 7. Теорія.

Тема 1. Клітина.

§5. Мікроскоп та дослідження клітини: екскурс в історію.

1.

1. збільшувальне скло. 2. Оправа. 3. Ручка.

2.

Мікроскоп

3.

Роберт Гук - вперше увів термін "клітина"

Антоні ван Левенгук - відкрий мікріскоічні організми (бактерії,одноклітинні тварини,водорості та гриби), клітини крові, описав мертві клітини шкіри та будову м'язів людини, деталі ока комах та клітинну будову коренів ряски.

Роберт Броун - відкрив у рослинних клітинах нову структуру - ядро.

Маттіас Шлейден та Теодор Шванн - довели,що основним елементом живого організму є клітини та сформулювали положення клітинної теорії.

Рудольф Вірхов-зробив висновок, що нові клітини виникають лише внаслідок поділу вже існуючих клітин.

4.

Цитологія - це наука,яка вивчає будову та життєдіяльність клітин.

§6. Будова мікроскопа

1.

Мікроскоп - це прилад, який дозволяє розглядати предмети дуже малого розміру.

2.

Предметний столик - це поверхня ,на якій розміщується дослідний зразок, що закріплюється за допомогою двох гнучких тримачів

Штатив - має змінний кут нахилу, на ньому знаходиться великий гвинт грубого налаштування чіткості та менший гвинт точного налаштування чіткості.

Тубус - на нижній частині кріпиться насадка з об'єктивами, у верхню частину вкладається окуляр.

Окуляр - оптична система через яку спостерігають об'єкт дослідження. Об'єктив- оптична система для різного збільшення препарату Гвинти необхідні для налаштування чіткості. Макрогвинт- грубе налаштування чіткості, мікрогвинт-точне налаштування чіткості Дзеркало - необхідно для налаштування кращого освітлення препарату.

3.

 

Збільшення

Збільшення

Загальне

об'єктива

окуляра

збільшення

4

10

В 40 разів

10

10

В 100 разів

40

10

В 400 разів

 

4.

Клітини та клітинні структури, мікроскопічні організми неможливо дослідити без спеціальних збільшувальних приладів. Найпростішим таким приладом є лупа, яка дає збільшення у 2-25 разів. Мікроскоп - це складний оптичний прилад, який дає збільшення від кількох сотень до тисячі разів. Завдяки електронному мікроскопу, що дає змогу побачити структури у тисячі разів менші від тих, які помітні в оптичний мікроскоп, було з'ясовано внутрішню будову клітини, виявлено спільні та відмінні риси клітин різних організмів, досліджено, як вони працюють. Такі оптичні прилади як бінокль та телескоп дають можливість досліджувати віддалені об'єкти. За допомогою телескопа можна побачити такі зорі, які для неозброєного ока просто невидимі: супутники Юпітера, зображення Місяця.

§7. Будова клітини

1.

ядро - 3, клітинна мембрана - 6, цитоплазма - 5, рибосоми - 1, мітохондрії - 2

2.

Органели - це постійні структури цитоплазми, які виконують певну важливу для клітини функцію.

3. 

Неорганічні речовини - вода та розчинні у ній солі.

Органічні речовини - вуглеводи, білки, жири, ДНК та деякі інш

молекули.

4.

Органічні речовини отримали гаку назву через те, що наявні тільки в живій природі, це речовини, з яких клітина себе будує

5.

+ клітину оточує клітинна мембрана.

+ Цитоплазма - в'язка рідина, що заповнює клітину.

+ Роботою клітини керує ядро та молекули ДНК

+ Білки утворюються з амінокислот, а складні вуглеводи - з глюкози.

+ За рахунок поживних речовин клітина росте і ділиться

§8. Спільні ознаки рослинної і тваринної клітини

1.

Ядро, рибосоми, ендоплазматична сітка, мітохондрії, диктіосоми, цитоплазма, клітинна мембрана

2.

Клітинна мембрана - захищає клітину від дії зовнішніх факторів. Жироподібні молекули роблять мембрану непроникною, а білки визначають, які речовини пропустити всередину клітини, а які - випустити назовні.

Цитоплазма - полегшує транспортування речовин до різних органел, підтримує пружність клітини.

Ядро - містить молекули ДНК, які керують роботою клітини та є носіями спадкової інформації.

Рибосоми - відповідають за синтез білка

Мітохондрії- забезпечують клітину енергією

3.

А - 4 , Б - 3 , В - 5, Г - 1, Д - 2

4.

Хазяїном клітини є ядро, саме ця оргаиела є центром керування роботою клітини. В ядрі містяться молекули ДНК, які є носіями інформації про виробництво всіх необхідних клітині білків та місцем збереження спадкової інформації.

§9. Відмінні риси будови рослинної і тваринної клітини

1.

Рослини самі утворюють органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу, тоді як тварини здатні поглинати лише готові органічні речовини.

Рослини поглинають вуглекислий газ та воду і в процесі фотосинтезу утворюють прості органічні сполуки. Тварини поглинають вже готові органічні сполуки. Чимало тварин здатні поглинати складні органічні сполуки та розкладати їх на прості речовини. Цей процес називається внутрішньоклітинним травленням.

2.

Фотосинтез - це процес утворення простих органічних речовин з вуглекислого газу та води за допомогою енергії сонячного світла.

3.

Вода + вуглекислий газ = глюкоза + кисень.

4.

органічні, травлення, лізосоми, прості органічні речовини, хлоропластах, хлорофілу, органічні

5. 

Клітинна оболонка - додає рослині міцності, захищає клітинну мембрану

Вакуоля - накопичує воду, запасає прості цукри та органічні кислоти, допомагає підтримувати пружність клітини

Хлоропласт - бере участь у процесі фотосинтеза

6.

Глікоза - це проста речовина, що є сировиною для побудови складних вуглеводів, наприклад крохмалю; може перетворюватись на інші прості органічні речовини, з яких згодом утворюються білки, жири, ДНК; використовується для виробництва необхідної клітині енергії.

§10. Поділ клітин

1.

Розмноження - це утворення батьківськими організмами нових подібних до себе дочірніх особин

Ріст - одна з основних особливостей живих організмів,що полягає у збільшені їх розмірів.

Щоб забезпечити ріст, організм поглинає з навколишнього середовища поживні речовини та засвоює їх, цей процес називається - травлення.

2.

Клітинний цикл -це розвиток клітини від її утворення (після поділу материнської клітини) до завершення власного поділу.

3.

 

Стадія росту клітини

Клітина синтезує складні органічні речовини

Клітина накопичує речовини та енергію,необхідні для стадії поділу

Стадія поділу

Стадія поділу

Поділ клітини

клітини

завершується

забезпечує

 

 

утворенням двох

неперервність

дочірніх клітин

передачі життя

наступним

покоління

 

4.

Молекули ДКК, хромосомою, копіювання, копії, хромосомами, клітинами, дочірні

5.

Не здатні до ділення більшість клітин, спеціалізованих для виконання певних функцій, наприклад, еритроцити,більшість клітин кісток,мозку та м'язів. їх життя завершується не поділом,а відмиранням. Нові спеціалізовані клітини утворюються із стовбурових.

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності.

§11. Бактерії - найменші одноклітинні організми

1.

Мікробіологія- це наука, яка вивчає мікроскопічні організми - бактерії.

2.

1 - коки, 2 - бацили, 3 - вібріони, 4 - спірили

3.

Клітини бактерій подібні за будовою: вкриті мембраною, не мають ядра, спадкова інформація міститься в молекулах ДНК, із органел наявні

рибосоми, у бі/юшості є міцна клітинна стінка. Різняться бактерії за формою (округлі, паличкоподібні, зігнуті, спіральні).

4.  

Основні процеси життєдіяльності бактерій

1 - ріст

2 - обмін речовин

3 - розмноження

4 - живлення

5 - виділення

6 - пристосування до навколишнього середовища

5. 

Анабіоз - це стан тимчасового припинення життєдіяльності організму.

6.

мембраною, цитоплазмою, рибосоми, ДНК, прокаріотичні, навпіл, анабіозу.

7.

Розмноження бактерій відбувається шляхом поділу клітини навпіл. Бактеріям не вдається заселити всю поверхню нашої планети через те, що сприятливі для розмноження можливі лише при збіганні багатьох факторів (сприятливі температура,волога, доступ до джерел енергії, зниження числа хижаків,тощо), що буває дуже рідко.

§12. Шкідливі бактерії

1.

Епідемія - це швидке поширення на значній території певного захворювання, переважно - інфекційного.

3.

Фактори, що сприяють виникненню захворювання:раптове надходження в організм великої кількості бактерій або їх токсинів(порушення правил особистої гігієни, споживання зіпсованих продуктів, брудної води), контакт із хворою людиною, послаблення організму (незбалансоване харчування, нестача вітамінів, чистої води та повітря, відсутність фізичного навантаження, малорухливий спосіб життя,недосипання,нервове перенапруження), тимчасове зменшення кількості тих мікроорганізмів,що пригнічують розвиток небезпечних бактерій (приймання антибіотиків).

Способи захисту: дотримання здорового способу життя,правил харчування та особистої гігієни.

4.

Умовно-небезпечні бактерії перетворюються на збудників хвороб за умов їх масового розмноження в організмі або потрапляння в організм у великій кількості; у разі послаблення захисних сил організму.

§13. Корисні бактерії

1.

Корисні бактерії - це бактерії, які пригнічують діяльність інших бактерій, покращують травлення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами.

2.

 

Молочнокислі Відносяться до групи пробіотиків.
Біфідобактерії Пригнічують діяльність небезпечних та умовно небезпечних мікроорганізмів, відновлюють мікрофлору після лікування антибіотиками, синтезують вітаміни 

 

3.

Бактерії широко використовуються у практичній діяльності людини,з їх допомогою виготовляють молочнокислі продукти, соління, ліки,кормові добавки для свійських тварин, препарати,які підвищують та відновлюють родючість ґрунтів, препарати для переробки відходів та очищення стічних вод.

4.

Прадавні бактерії відіграли провідну роль в утворенні корисних копалин - самородної сірки, залізної руди,нафти та газу.

§14. Різноманітність та значення бактерій у природі

1.

Найважливіші функції бактерій в природі:

1. Очищення планети від решток інших організмів та відходів,що вони виділяють процесі життєдіяльності.

2. Утворення органічних речовин з неорганічних (разом з рослинами)

3. Виділення кисню в процесі фотосинтезу (разом з рослинами)

 

3.

У клітинах ціанобактерій знаходиться мембранні мішечки з молекулами хлорофілу, за допомогою яких вони можуть використовувати енергію сонця та здійснювати фотосинтез.

 

5.

Симбіоз - це взаємовигідні відносини двох організмів.5. Паразитизм - це взаємовідносини двох організмів, які вигідні одному (паразиту), проте шкідливі для іншого (хазяїна)

§15. Одноклітинні еукаріоти

1.

Одноклітинні еукаріоти - це організми, які складаються з однієї клітини, яка містить ядро, мітохондрії, хлоропласти, та інші органели, відсутні у клітинах прокаріот.

2.

Фаготрофний - клітина захоплює тверді частки їжі та перетравлює їх в цитоплазмі.

Всмоктування - клітини поглинають лише розчинні органічні речовини, всмоктуючи їх всіїю поверхнею.

Автотрофний - відбувається виключно завдяки фотосинтезу.

3.

 

Фаготрофний

Так

Так

Грибний

Ні

Так

Автотрофний

Так

ні

 

§16. Твариноподібні одноклітинні організми

1.

амеба протей, інфузорія туфелька, комірцеві джгутиконосці, малярійний плазмодій, дизентерійна амеба

2.

Фагоцитоз - це спосіб живлення клітини, при якому вона захоплює тверді частки їжі та перетравлює їх в цитоплазмі.

Статевий процес -процес обміну спадковою інформацією між двома особинами, що супроводжується частковим або повним злиттям клітин, ядер або обміном ділянками ДНК.

3.

 

Амеби Інфузорії Джгутиконосці
ні ні так
ні так ні
так так так
ні так так
ні ні так
ні так ні
так ні ні
ні так так
так ні так
ні так ні
так ні так

 

4. 

Амеба:

1-несправжні ніжки, 2-ядро, 3-скоротлива вакуоля, 4-частки їжі у травних вакуолях, 5-зона виділення неперетравлених решток

Інфузорія:

1-велико ядро, 2-скоротлива вакуоля, 3-травна вакуоля, 4-мале ядро, 5-глотка, 6-клітинний покрив, 7-війки

Джгутиконосець: 1-джгутик, 2-комірець, 3-травна вакуоля, 4-ядро.

5. 

малярійний плазмодій, дизентерійна амеба

6.

малярійний плазмодій малярійний комар анофелес зі слиною комара, в якій знаходяться плазмодії

7.

 

А

Б

В

Г

Д

3

1

5

2

4

 

8.

Результати досліду можна пояснити тим, що в одному з фрагментів залишилась частка з великим ядром , а оскільки саме ядро містить спадкову інформацію та регулює всі процеси в клітині, через деякий час було відновлено частину клітини та процеси життєдіяльності

§17. Одноклітинні водорості

1.

Евглена зелена, хламідомонада, хлорела діатомові водорості

2.

Евглена:

1-джгутик, 2-глотка, 3-вічко, 4-скоротлива вакуоля, 5-хлоропласти, 6-ядро

Хламідомонада:

1-джгутик, 2-скоротливі вакуолі, 3-вічко, 4-клітинна оболонка, 5-ядро, 6-хлоропласт, 7-крохмаль.

4.

Спора - це спеціалізована клітина нестатевого розмноження.

Зигота - це клітина, яка утворилася в результаті злиття жіночої та чоловічої статевих клітин.

5.

жіноча і чоловіча - цитоплазма і ядра- зигота оболонкою спокою - ДНК- дочірні спадковою

7.

Евглена та хламідомонада відносяться до фотосинтезуючих одноклітинних. Фотосинтез відбувається лише за наявності світла, тому ці організми будуть рухатись у напрямку до світла. Всередині клітин евглена та хламідомонада містять червоне вічко, яке допомагає визначати напрям надходження світла і,як наслідок, обирати маршрут руху.

§18. Губка - багатоклітинний оргагізм

1.  

1-центральна порожнина, 2-устя, 3-покривні клітини, 4-6ічні отвори, 5-основна речовина, б-джгутикові клітини.

2. 

зовнішнього і внутрішнього - покривними клітинами порожнина - джгутикових - отвори - їжу і кисень -

основна речовина - голки - бактеріями - водоростями рештками - амебоподібни - статевим- брунькуванням.

3.

Забарвлення губки обумовлене симбіотичними організмами, одноклітинними водоростями , які потрапляють в основну речовину, розмножуються там та виділяють частку продуктів фотосинтезу.

У багатоклітинних організмах клітини спеціалізуються за функціями, є клітини, що відповідають лише за розмноження, є ті, що забезпечують інші клітини поживними речовинами, захищають від ворогів або несприятливих умов, тощо. Клітини в багатоклітинному організму взаємозалежні, проте спеціалізація сприяє більш якіснішому виконанню певної функції.

§19. Багатоклітинні водорості: ульва, хара

1.

Багатоклітинні водорості - це водорості, організм яких складається з великої кількості клітин.

2.

Одноклітинні водорості майже завжди відрізняються від багатоклітинних здатністю до активного руху. Багатоклітинні водорості ведуть переважно осілий, суто рослинний спосіб існування.

3.

Тіло ульви утворене двома шарами клітин, схожими за будовою та функціями. Тіло ульви може прикріплюватись до ґрунту кількома короткими нитками, проте вони легко обриваються і водорость може плавати у товщі води.

4. 

Тіло хари складається багатьох клітин, та має вигляд довгого ниткоподібного стебельця від якого відходять голкоподібні "листочки" такий вигляд робить її схожою на "справжню" рослину.

5.

 

хламідомонада

хлорела

ульва

хара

так

ні

ні

Ні

ні

так

так

Так

так

так

ні

Ні

ні

ні

так

Так

так

так

ні

Ні

ні

ні

так

іТак

ні

ні

так

ні

так

так

ні

так

 

Тема 3. Квіткова рослина. 

§20. Будова молодої рослини

1.

Квіткова рослина - це рослини, головною відмінністю яких є формування квіток.

2.

 

 

Проросток

 

корінь

 

підсім'ядольне

коліно

сім'ядолі перші листки

пагона

 

3.

Сім'ядолі - частки насінини, призначені для зберігання та споживання поживних речовин.

Підсім'ядольне коліно - циліндрична частина проростка розміщена під сім'ядолями, яка в нижній частині переходить у перший корінь рослини

4.

кореня - пагона - стебла - листки - зачаткові - пагони - додатковими пагонами корінь - бічні - додатковими коренями.

§21. Основні процеси життєдіяльності квіткової рослини

1.

1-Розмноження , 2-Живлення , З-Ріст, 4-Виділення , 5-Обмін речовинами , 6-Пристосування до умов середовища

2.

Із зовнішнього середовища рослина поглинає воду і розчинені в ній мінеральні речовини

У зовнішнє середовище рослини виділяють вуглекислий газ, випаровують воду.

Основними процесами , що відбуваються в рослині є дихання, живлення та фотосинтез.

3. 

 

Мінеральне

 

 

живлення

 

 

Корінь

 

 

 

 Споживання води та засвоєння розчинних в ній мінеральних речовин, необхідних для життя рослини

 

Повітряне

живлення

листок

 Синтез органічних речовин, необхідних для життєдіяльності рослини

 

4.

нерозчинні органічні частки

органічні частки (гумус)

повітря 

вода із розчиненими мінеральними речовинами

5.

ґрунту - добрива - органічні добрива - мінеральні добрива - доступних рослині мінеральних сполук

мінеральними кальцій - нітрогену - фосфору - калію - ферум.

6. 

 

фотосинтез

Забезпечує рослини необхідними для її життєдіяльності органічними сполуками

Дихання

Дає можливість використовувати для потреб рослини енергію, що вивільнюється підчас

Випаровування

взаємодії органічних речовин з киснем Дає можливість дещо знижувати температуру тіла рослини і захистити її від надмірної спеки, забезпечує рух води з розчиненими у ній мінеральними речовинами від кореня до листків.

 

7.

Транспорт води і мінеральних речовин від кореня до кожної клітини забезпечується процесами випаровування, оскільки рослина може поглинати з ґрунту рівно стільки води, скільки вона випаровує в атмосферу. Одночасно продукти фотосинтезу транспортуються від надземних частин рослини до кореня, за силою земного тяжіння.

§22. Тканини рослин

1.

Тканини рослин - це сукупність клітин, які виконують спільну функцію або функції.

2.

1. Рух речовин клітинними оболонками. 2. Рух речовин крізь пори по тяжах цитоплазми.

3.

 

Покривна Регулює обмін речовин із зовнішнім середовищем, захищає рослини від негативних факторів.
Провідна Здійснює транпорт речовин між надземними та надземними органами рослини.
Основна Забегпечує фотосинтез, запасає поживні речовини, виконує опорну функцію

 

 

§23. Основні групи постійних тканин у рослин
1.

Покривні, провідні, основні

2.

 

Шкірочка

Захищає рослину від несприятливих впливів навколишнього середовища, забезпечує поглинання одних речовин і виділення інших

Корок

Виконує захисну функцію

Деревина

Транспортує воду з розчинними в ній мінеральними речовинами у висхідному напрямку - від кореня до листків

Луб

Транспортує продукти фотосинтеза від органів, де вони утворилися або накопичені,туди, де вони необхідні

Фотосинтезуюча

Забезпечують процес фотосинтеза,

 

 

відповідають за синтез органічних

речовин.

Запасаюча

Запасає поживні речовини

Механічна

Виконує опорну функцію

 

3.

деревина - луб - фото синтезуючій - покривна тканина  - твірна тканина - механічна тканина 

4.

твірна тканина, що міститься на кінчику кореня та верхівці пагона,відповідає за утворення нових клітин, тканин та органів. При пошкодженні цієї зони спостерігатиметься припинення росту рослини у довжину. Проте на стеблі та корені знаходяться додаткові бруньки, які в разі необхідності можуть замінити головні корінь та пагін.

Хоча процес фотосинтезу потребує світло, занадто інтенсивне освітлення може викликати перегрів клітин та, як наслідок, порушення процесів життєдіяльності. У листків рослин, які ростуть на світлі, покривна тканина буде товще, оскільки саме вона відповідає за захист рослини від несприятливого впливу середовища.

До складу механічної тканини часто входять мертві клітини,стінки яких сильно потовщені. Такі жорсткі оболонки роблять механічну тканину дуже міцною.

§24. Будова і функції кореня

1.

корінь - це осьовий підземний орган, який росте вглиб грунта, забезпечує закріплення рослини та поглинання води з розчинними в ній мінеральними речовинами.

2.

1-кореневий чохлик, 2-зона поділу, 3-рона розтягу, 4-зона всмоктування, 5-провідна зона.

3.

волоски - воду - мінеральні - кореня контакт.

4.

у зоні всмоктування Шкірочка, кора

Центральний циліндр з провідним пучком

Забезпечують транспорт речовин вздовж кореня

5.

 

Кореневий

чохлик

Клітини невеликі за розміром, щільно прилягають одна до одної

 

Захищає верхівку кореня підчас росту та просування поміж частинками грунту

Зона поділу

Клітини дуже дрібні, постійно діляться

Утворює клітини, що замінюють клітини кореневого чохлика, та клітини, з яких утворюються решта клітин кореня

Зона

розтягування

Клітини видовжені, швидко ростуть

Проштовхує покриту кореневим чохликом зону поділу між частками грунту

Зона

всмоктування

Складена , клітинами, які завершили процес росту та

перетворилися на клітини постійних тканин

Клітини шкірочки та короку - забезпечують захист,кореневі волоски - забезпечують поглинання води та мінеральних речовин,провідний пучок - забезпечує транспорт речовин

Зона

проведення

Живі та мертві клітини постійних

Транспортує речовини, закріплює рослину в

 

6.

- Кореневі волоски з часом перетворюються....

+ Кора кореня складена багатьма шарами клітин - У процесі росту кореня  

+ У зоні всмоктування корінь вкритий шкірочкою, яка утворює вирости

§25. Кореневі системи. Видозміни кореня

1.

коренева система - це вся сукупність коренів рослини.

Видозміна кореня - це явище зміни будови кореня,що забезпечує пристосування рослини до умов існування.

 

Кореневі бульби

Накопичують поживні речовини,

дають І змогу пережити

несприятливий для росту період

Жоржина

Корені

присрски

Є пристосуваннями для всмоктування речовин з інших рослин

Омела
Повітряні корені

Додатково поглинають воду особливою губчатою

Орхідея

 

Дихальні

Додатково

Болотяний кипарис

корені

поглинають кисень, коли в грунті недостатня його кількість для забезпечення дихання кореневої системи

 

Опорні корені

Забезпечують додаткову стійкість високих рослин

Кукурудза

коренеплід

Накопичує поживні

Морква, буряк,

 

речовини

селера, редька

 

3.

 

А

Б

В

Г

Д

5

4

2

3

1

3

5

4

1

2

 

4.

Виконання коренем певної специфічної функції призводить до його видозмін. Такі видозміни необхідні для пристосування рослин до умов існування. Наприклад,накопичення поживних речовин дозволяє рослині вижити у несприятливі для росту сезони. До таких видозмін відносяться кореневі бульби та коренеплоди. У рослин тропічних лісів, наприклад, орхідей, виникають такі видозміни як повітряні корені. Підчас опадів вони поглинають та запасають воду особливою губчатою тканиною.

§26. Будова та функції пагона

1.

Пагін - це складний надземний орган із верхівковим ростом, який складається із стебла та листків.

Функції пагона: ріст надземної частини рослини, утворений нових пагонів, транспорт речовин.

2.

ріст - наростання - верхівковою твірною - бруньки - пагін.

3.

 

Верхівкові

Розміщуються на кінці будь-якого пагона, в них закладаються нові молоді листки

Квіткові

Містять зачатки квіток або суцвіть

 

Зимуючі

Формуються наприкінці періоду росту, розташовуються на верхівці пагона та в пазухах листків, знаходяться у стані спокою, додатково захищені бруньковими лусочками для переживання холодної пори року

Сплячі

Можуть не пробуджуватись кілька років, формують молоді пагони при сильних ушкодженнях.

пазушні

Розташовуються в листкових пазухах, містять зачаткові бічні пагони

 

4.

прямостоячі - ростуть вертикально вверх без опори

Виткі - займають вертикальне положення лише завдяки опорі, довкола якої закручуються

Чіпкі - ростуть по опорі на якій закріплюються додатковими коренями або вусиками

Сланкі - ростуть у горизонтальному напрямі, лежать на ґрунті

Повзучі - розміщуються на ґрунті, вкорінюючись додатковими коренями.

5.

Корінь - б, в, е, є, к

Пагін - а, г, д, ж, з, і.

Правильні твердження - в Неправильні твердження - а, б, г, д, є.

§27. Стебло - осьова частина пагона

1.

Стебло - осьовий орган пагона, основні функції якого - опора, розміщення листків та транспорт речовин.

Функції стебла: опорна - забезпечення найбільш сприятливого для фотосинтезу розміщення листків. Провідна - двосторонній транспорт води з розчиненими в ній речовинами.

2. 

1- серцевина, 2-деревина, 3-камбій, 4-луб, 5 - кора, 6 - шкірочка.

3. 

судинах деревини - ситоподібних трубках луб

4.

річні кільця - це шари деревини, що формуються протягом року, складаються з світлої зони зсередини та темнішої зони ззовні.

Річні кільця утворюються завдяки бічній твірній тканині - камбію. Камбій утворюєш ари лубу та деревина. Весною утворюються найтовщі судини деревини, тому ця деревина найсвітліша. В осінньо-зимовий період, коли ріст рослини сильно уповільнюється, камбій утворює найтонші судини - найтемнішу деревину.

В утворенні річних кілець бере участь камбій.

За річними кільцями визначають вік дерева. Світліше та ширше кільце формується протягом весни-літа, вузьке та темне кільце - в осінньо- зимовий період. За товщиною річних кілець також можна визначити кліматичні умови під час росту дерева. Широке кільце утворюється в теплі

й вологі роки, а вужче - в холодні та засушливі роки,іцо були несприятливими для росту рослини.

5. 

перша гілка -дворічна, друга - трирічна.

Першу гілку зрізано в кінці весни - на початку літа, другу - вкінці зими - початку весни.

6.

 

Кора Покривна тканина, корковий камбій (твірна тканина), луб'яні волокна - механічна тканина, ситоподібні трубки - провідна тканина.

Захист стебла від пошкоджень та несприятливих кліматичних умов. Клітини шкірочки здійснюють газообмін та випаровують воду. Клітини зовнішніх шарів короку можуть здійснювати фотосинтез. По ситоподібним трубкаму лубі від лист

ків до кореня транспортуються органічні речовини - низхідний рух. 

Камбій Твірна тканина. Ріст стебла вшир. 
Деревина Деревні волокна - механічна тканина, деревні судини - провідна тканина. Опірна (міцність стебла) та транспортна(рух води з розчинними речовинами від кореня вверх - висхідний рух).
Серцевина Основна тканина. Запасаюча функція.

 

7.

"Деревна кора", що зчищають з дерева та використовують у господарській діяльності складається з короку разом із лубом. Оскільки деревина не порушується, в рослині зберігається транспорт води і мінеральних речовин. Проте транспорт органічних речовин від листків до кореня здійснюється по ситоподібним трубкам лубу, коли він порушується рослина через деякий час гине.

В зрізаних квітах продовжують відбуватися процеси транспортування речовин. Висхідний рух забезпечується процесами випаровування води з поверхні листків, тому видно, що квіти "п'ють " воду.

§28. Листок - бічний орган пагона

1.

Листок - це бічний орган пагона, головними функціями якого є повітряне живлення, фотосинтез, випаровування води.

Функції: повітряне живлення, фотосинтез, випаровування води.

2.

1-листова пластинка, 2-черешок, 3-прилистки, 4-основалистка.

3.

почергове - шип шин а,осока, жито

супротивне - бузок, вербозілля лучне, клен

навхрест-супротивне - шавлія, м'ята

кільчасте-елодея, олеандр, вербозілля звичайне.

4.

Листопад - це відмирання та опадання листків у багатьох рослин помірного клімату.

Щорічний листопад зменшує на зиму поверхню випаровування рослини та дозволяє позбавлятися шкідливих продуктів життєдіяльності, накопичених в період росту.

5.

 

Пшениця

Дуб

Простий

Простий

Сидячий

Черешковий

Паралельне

Сітчасте

почергове

почергове

Шипшина

Складний

Черешковий

Сітчасте

Почергове

м'ята

простий

черешковий

Сітчасте

Навхрест-

супротивне

 

§29. Внутрішня будова листка

1.

 

Шкірочка Більшість клітин безбарвні та прозорі, щільно прилягають одна до одної, мають потовщені оболонки Захист внутрішніх тканин листка, забезпечення взаємодії із зовнішнім середовищем, розсіювання прямого сонячного світла, захист від механічних ушкоджень, зменшення випаровування, газообмін
Стовпчаста Клітини щільно прилягають одна до одної, розміщенні стовпчиками, містять чисельні хлоропласти Фотосинтез
Губчаста

Мають округлу або

неправильну форму, між ними розміщенні великі

міжклітинники

Фотосинтез, дихання, накопичення речовин.
Жилки

Складається з одного або декількох провідних пучків, підкріплених тяжами механічної тканини

Транспорт води щ розчиненими речрвинами.


2.

Продих - це пара витягнутих квасолеподібних клітин, між якими є отвір - продихова щілина. Функції: регуляція випаровування та газообмін,

фотосинтез

3.

деревина - луб

4.

латаття - листки розміщення на поверхні води. Берези. Елодеї воду. Алое - вони запасають воду.

5.

У сонячні дні інтенсивніше відбуваються процеси фотосинтеза , а відповідно і накопичення органічних речовин. Тому ягоди зібрані у сонячний день будуть містити більше цукрі і мати солодший смак.

В утворенні цих плодів взяли брали участь усі листки яблуні, але можемо зробити висновок, що їх було не менше 7840. Листки мають велике значення для забезпечення життєдіяльності рослин, вони беруть участь у диханні та газообміні,синтезі органічних речовин та транспорті води з розчиненими речовинами. Для утворення плодів необхідно живлення, таке живлення забезпечують як мінеральні речовини, що надходять з водою,так і органічні речовини, синтезовані в листках.

§30. Видозміни пагона та його частин

1.

видозміни

2.

підземні: кореневище, бульба, цибулина, бульбоцибулина надземні: надземні бульби, вуса, вусики, ловильні апарати, колючки.

3. 

кореневище - вісь підземного пагона поділена на вузли та міжвузля, листочки мають вигляд лусок, наявні пазушні бруньки.

Бульба - має лускоподібні листочки в пазухах яких розташовані пазушні бруньки, ріст обмежений

Цибулина - листки мають вигляд соковитих лусок, я пазухах наявні бруньки, верхівковий ріст обмежений

Бульбоцибулина - листки видозмінені в сухі плівчасті лустки, наявні бруньки, наростання обмежене.

4.

виноград - вусики, горох - вусики, росичка - ловильний апарат, барбарис - колючки, глід - колючки, кактус - колючки, суниця - вуса, біла акація - колючки

§31. Вегетативне розмноження рослин

1.

Розмноження - це утворення батьківськими організмами нових подібних до себе дочірніх особин.

2.

Способи розмноження рослин

 

статеве

нестатеве (спорами вегетативне)

 

3.

Вегетативне розмноження - це розмноження, що здійснюється вегетативними органами або їх частинами.

4.

Невидозмінені корені - осот, хрін, обліпиха, вишня

Невидозміненими пагонами - верба ломка

Видозмінені корені - жоржина,пшінка

Видозміненими пагонами - пирій, гладіолус, тюльпан

Вусами - суниця,полуниця

Виводковими бруньками - каланхое

Повітряними бульбочками - згубниця бульбоносна, часник.

5. 

щепленням - прищепою - підщепа - тканин

6. 

-  Вегетативне розмножений дозволяє...

+ Штучне вегетативне розмноження можливе у рослин, які в природі вегетативно не розмножуються.

+ Природне вегетативне розмноження дозволяє отримувати більше потомства

Вегетативне розмноження можливе....

7. 

суниця та полуниця швидко поширюються на нових територіях за допомогою вусів. Вуса - видозмінені повзучі стебла з довгими міжвузлями. У вузлах таких пагонів утворюються нові рослини.

Картопля, отримані за допомогою вегетативного розмноження - повністю ідентична материнському організму та зберігає його сортові особливості. При вегетативному розмноженні картоплі можливо використовувати як цілу бульбу дак і її частини. Молодий пагін буде розвиватися з кожної пазушної бруньки,відповідно, бульбу можна поділити по їх кількості.

§32. Квітка

1.

Квітка - це орган насінного розмноження квіткових рослин, що являє собою вкорочений пагін, пристосований для утворення статевих клітин, здійснення статевого процесу та формування насіння.

Функції:

1- утворення статевих клітин,

2 - здійснення статевого процесу,

3 - формування плоду з насінинами.

2.

1 - квітконіжка,

2 - приквіткові листки,

3 - квітколоже,

4 - чашолистики,

5 - пелюстки,

6 - тичинка,

7 - маточка,

8 - зачатки насінин.

3.

Мал.1:1 - пилковий мішок, 2 - пиляк, 3 - тичинкова нитка.

Мал.2:1 - приймочки, 2 - стовпчики, 3 - зав'язь

4.

Квітка

 

двостатеві

одностатеві

 

маточкові

тичинкові

 

5.

 

Квітконіжка

Квітколоже

Прикріплення квітки до пагона Прикріплення листків оцвітини, тичинок та маточки

Листки простої

Захист внутрішніх частин квітки та

оцвітини

приваблення запилювачів

Чашолистики

Захист внутрішніх частин квітки

Пелюстки

Приваблюють запилювачів

Тичинка

Утворюють пилок

маточка

Частина квітки, у якій розвиваються насінні зачатки

 

6.

1. Частина квітки, що визначає її положення у просторі - це квітконіжка. У сидячих квіток положення у просторі визначається їх розміщенням на стеблі.

2. Проста оцвітина виконує функцію захисту внутрішніх органів квітки і водночас може приваблювати запилювачів. У подвійній оцвітині функцію приваблення виконує віночок, а функцію захисту - чашечка.

3. В тичинках утворюються пилкові зерна , що містить чоловічі статеві клітини, а в маточки утворюють насінні зачатки з жіночими статевими клітинами.

§33. Запилення і запліднення у квіткових рослин

1.

Запилення - це перенесення пилкових зерен із пиляка на приймочку маточки.

2.

Типи запилення

перехресне запилення - самозапилення

3.

Вітрозапильні рослини - квітки дрібні, частого літа неяскраво забарвленні, без запаху, пилок легкий, неклейкий, приймочки пірчасті.

Комахозапильні - квітки переважно великі за розміром, яскраво забарвленні, мають приємний аромат, що приваблює запилювачів, пилок клейкий.

4. 

 

 

Де 

утворюється

 

Куди 

переноситься

 

Чим

переноситься

 

 

Функція

Пилкове

зерно Пиляк

На

приймочку

маточки

Вітром, водою або запилювачам и

Захист сперміїв та їх транспортування до насінного зачатка

спермії пиляк

На

приймочку

маточки

Вітром, водою або запилювачам и

Запліднення яйцеклітини,утворен ня ендосперму

 

5.

 

1

2

3

4

5

6

А

Д

В

Е

Г

Б

 

6.

Вітрозапильним рослинам не потрібні яскраві квітки та "послуги запилювачів", їх пилок неклейкий та дуже легкий, він легко переноситься вітром від однієї рослини до іншої.

Для самозапильних рослин характерне одночасне дозрівання пилкових зерен та насінних зачатків. Прикладом таких рослин є горох та пшениця. Самозапилення може відбуватися ще на стадії бутонізації, наприклад у фіалки. Є рослини, здатні як до самозапилення, так і до перехресного запилення, наприклад соняшник, малина, аґрус.

§34. Суцвіття

1.

Суцвіття - це система пагонів,що спеціалізовані на утворенні квіток.

2.

Суцвіття:

Прості - Китиця, сережка, колос, головка, початок, щиток, зонтик, кошик

Складні - Волоть, складний зонтик, складна китиця, складний колос, складна головка

3.

 

  Довжина осі Потовщення осі Довжина квітконіжок
Китиця Видовжина Не потовщена Однакової довжини
Сережки Видовжина Не потовщена Однакової довжини
Колос Видовжина Не потовщена Квітконіжки відсутні
Початок Видовжина Не потовщена Квітконіжки відсутні
Щиток Видовжина Не потовщена Різної довжини
Зонтик Вкорочена Не потовщена Однакової довжини
Головка Вкорочена Потовщення осі Квітконіжки відсутні
Кошик Вкорочена Потовщення осі Квітконіжки відсутні

 

4.

 

А

Б

В

Г

Д

3

4

1

5

2

 

5.

Суцвіття - це група квіток,разом вони сильно приваблюють запилювачів. Запилювач,відвідуючи

суцвіття, запилює зразу усі квітки. В результаті, рослина витрачає менше поживних речовин.

§35. Насінина

1.

Насінина - орган рослини, що розвивається із насінного зачатка, захищає зародок та містить необхідний для його розвитку запас поживних речовин.

2. 

1- зародковий корінець, 2- брунька, 3- шкірка, 4- сім'ядолі.

3. 

- Насінина набрякає, посилюється дихання, підсім'ядольне коліна розтягується, зародковий корінець розриває шкірочку.

- Корінь

- Корінь відразу починає рости, закріплює молодий проросток в ґрунті і забезпечує його водою.

- Запасом поживних речовин, що міститься в ендоспермі.

- Корінь починає забезпечувати проросюк водою та мінеральними речовинами. В листках відбувається фотосинтез, що забезпечує рослину органічними речовинами.

§36. Плід

1.

Плід - це частина рослини, яка розвивається із квітки при достиганні насінин та забезпечує їх поширення.

2.

1- зовнішній шар, 2- середній шар, 3 - внутрішній шар, 4- ендосперм, 5- зародок

3.

 

 

Сухий/соко

витий

Одно/багатона

сінний

Розкривний/нерозк

ривний

 

Приклад

 

 

Листянка

 

 

Сухий

багатонасінний

 

 

 

Розкривний

Сокирки,

багряник

 

Біб

 

Сухий

 

багатонасінний

 

Розкривний

Горох, квасоля,

жовта акація

 

Зернівка

 

Сухий

 

однонасінний

 

нерозкривний

Пшениця , жито, кукурудза

 

Коробочка

 

Сухий

багатонасінний

 

Розкривний

 

Мак, дзвоники , лілія

 

Стручок

 

сухий

 

багатонасінний

 

Розкривний

Гірчиця, грицики,

редька, капуста

 

 

сім'янка

 

Сухий

 

однонасінний

 

Розкривний

Соняшник, кульбаба.

 

 

4.

самостійно - розрив-трава, скажений огірок, жовта акація. Водою - осока, латаття, кокосова пальма.

Вітром - орхідеї, ясен, клен, кульбаба.

За участю тварин - ріп'ях,череда, морква, шавлія клейка.

Плоди багатьох рослин соковиті та солодкі на смак. Поїдаючи плоди тварини забезпечують себе поживними речовинами, а поширюється на великі відстані, а інколи, проходячи травним трактом ще краще проростає.

§37. Рухи рослин

2.

Типи рухів рослин

Ростові спрямовані рухи, викликані несприятливими зовнішніми подразниками.самостійні рухи, гігроскопічні

3.

ростовий спрямований - неспрямований, самостійний гігроскопічний

4.

1- самостійні рухи,

2- ростові спрямовані рухи,

3 - ростові спрямовані рухи,

4 - неспрямовані рухи,

5 - неспрямовані рухи,

6 - ростові рухи,

7 - неспрямовані рухи,

8 - неспрямовані рухи

6.

Оскільки рослини фото синтезують, їхні пагони ростуть, а листочки повертаються пластинками до джерела світла. Увечері або в темному приміщенні листочки опускаються, оскільки зовнішній чинник (світло) відсутній. Навпаки, вдень або в освітленій кімнаті процеси фотосинтезу активізуються та листочки підіймаються. Такі рухи відносяться до групи ростових рухів.6. При створенні квіткових годинників використовують таку властивість рослин, як фотоперіодизм. Квітки різних рослин відкриваються та закриваються у певний період доби. Ця властивість рослин обумовлена реакцією на освітленість.

Листочки-пастки реагують на дотик та хімічні речовини тіла жертви. Як тільки комаха торкається листочка, він одразу складається та знаходиться в такому стані доки травлення не завершиться. Такий рух відноситься до типу не спрямованих рухів.

Тема 4. Різноманітність рослин.

§38. Різноманітність водоростей

1.

подібності - клітини містять хлоропласти, живлення відбувається за рахунок фотосинтезу.

Відмінності - є одноклітинні види, у багатоклітинних відсутні тканин та поділ тіла на органи - листки, стебла, корені.

2.

 

 

Одно-

багатоклітинні

представники

значення

Бурі

Багатоклітинні

ламінарія

Вживають у

їжу, використовують

промисловості

Червоні

 

Багатоклітинні

порфіра

Отримують речовину агар-агар, природні барвники.

зелені

 

 

Одноклітинні

та

багатоклітинні

Хламідомонада,

хлорела, хара,

спірогира, ульва

Використовуються

в їжу,є біологічні

фільтратори

 

3. 

Рухливі одноклітинні-хламідомонада, 

Нерухомі одноклітинні - хлорела

Нерухомі багатоклітинні з простою будовою - спірогира, ульва

Багатоклітинні - хара

4. 

+ Усі водорості здатні до фотосинтезу.

-  Діатомові водорості...

-  Уклітинах усіх...

-  Усі багатоклітинні..

+ Ламінарія і порфіра - їстівні водорості.

-  Речовину агар-агар...

-  Бурі водорості..

+ Спірогіра має спірально закручений стрічкоподібний хлоропласт.

-  Зелені водорості...

+ Агар-агар використовують як поживне середовище для мікроорганізмів.

5.

 

а

б

в

3

1

2

 

§39. Мохи

1.

Мохи:

Сланеві

Листостеблові

3.

1) середовище існування - вологі ліси, болота.

2) Будова пагона - пагін сильно розгалужений, складається із стебла та листків, на стеблі розвиваються ризоїди, на верхівці пагона утворюються статеві органи.

3) будова листків - в листках переважають відмерлі клітини, заповнені повітрям

4) особливості росту - пагін сильно розгалужене, утворює великі подушки

5) значення: а) у природі поглинає і утримує багато води, в клітинах містяться речовини,що вбивають бактерій

6) у житті людини - залишки моху утворюють потужні поклади світлого сфагнового торфу, використовується як ізоляційний матеріал, компонент ґрунтосумішей для кімнатних рослин та лікарська сировина.

4.

Тіло мохів почленовано на стебло та листки, проте корені відсутні, закріплення в ґрунті або на інших субстратах відбувається за допомогою ризоїдів.

Мохи не здатні ефективно регулювати вміст води в тілі, вони можуть повністю висихати,але за наявності вологи швидко відновлюють свою життєдіяльність.

У тілі сфагнуму переважають відмерлі клітини,вони здатні швидко поглинати вологу дому могли замінити вату. Окрім того, у сфагнумі містяться речовини, здатні вбивати бактерії, тому їх використовували як бинт і навіть йод. Сфагнум і зараз використовується як лікарська сировина.

§40. Плауни і хвощі

1.

1 - повзуче стебло, 2 - корінці, 3 - листок, 4 - спороносні колоски, 5 - бічні гілочки.

2.

спороносні - спорами - заростку - грибами - статеві жіночі статеві органи - зародок - нестатеве і статеве.

3. 

Будова вегетативного пагона - розгалужене стебло з кільцем дрібних редукованих лускоподібних листків.

Функції вегетативного пагона - стебло виконує функцію фотосинтеза.

Будова спороносного пагона- нерозгалужене безбарвне стебло, на верхівці спороносний колосок

Функції - утворює спори, з яких утворюється статеве покоління.

6.

Така властивість хвощів забезпечується завдяки наявності кремнію в оболонках клітин. Цю особливість хвощів використовують і туристи для відмивання казанків. Велике значення для людини мають відмерлі рештки хвощів, плутнів і папоротеподібних, з яких утворилися поклади кам'яного вугілля. Деякі види хвощів завдають шкоди, оскільки є бур'янами.

§41. Папороті

1.

Папороті поширені переважно у тропічних і субтропічних країнах, у вологих лісах і на луках.

2.

Папороті більші за розміром, мають більш розвинену кореневу систему. На відміну від мохів, які прикріплюються ризоїдами, папороті мають кореневища. Листя папороті, на відміну від мохів, великі, сильно розсічені. Спори мохів утворюються в спорангіях, коробочках спорогона. У папоротей спори розвиваються всорусах- групах спорангіїв, розміщених з нижнього боку листа.

3.

Зростає у .... - це сальвінія. Декоративна папороть, у ... - це страусник.

Кореневище папороті... - це вужачкові папороті. Папороть, яка має ... - це листовик.

6.

— Усі папороті, хвощі і...

+ за способом живлення всі рослини - автотрофи

+ спори розвиваються у спорангіях

+ Всі представники ... мають розвинені вегетативні органи

+ Хвощі утворюють вегетативні і спороносні пагони

+ Розмножуються статевим і безстатевим способом

+ Спори для нестатевого розмноження

+ Статеві клітини дозрівають у статевих органах

+ Запліднення у вищих ... відбувається за наявності води

-  Заросток - нестатеве покоління

-  Усі заростки плаунів, хвощів...

+ До ґрунту заростки прикріплюються ризоїдами

+ Заросток плаунів живиться завдяки співжиття з грибами

+ У процесі... відбувається чергування статевого і нестатевого покоління

§42. Голонасінні

1.

Дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини, листки більшості голкоподібні або лускоподібні. У життєвому циклі переважає спорофіт. Розмножуються насінням. Квітка відсутня.

2.

Пагін папоротей трав'янистий, вкорочений, на ньому розміщені великі і сильно розсічені листки, коренева система представлена кореневищами. У голонасінних пагін здерев'янілий, сильно розгалужений, у більшості

видів лиски голкоподібні, коренева система добре розвинена, з вираженим головним коренем.

4. 

+ Голонасінні поширені на всіх континентах...

-  Усі голонасінні - це...

+ Хвойні рослини мають голкоподібні листочки - хвоїнки.

+ Запилення відбувається за участю води, яку виділяє насінний зачаток

-  Усі голонасінні утворюють шишки

+ Запліднення відбувається на другий рік + Запасні поживні речовини містяться в ендоспермі

-  У всіх голонасінних запилення, запліднення ...

-  Хвоїнки - це листки...

+ Жіночі статеві органи і статеві клітини утворюються із ендосперму

-  Тис ягідний, як і сосна...

5.

 

 

папороті

голонасінні

Квіткові

Місце утворення статевих клітин

Чоловічі та жіночі статеві клітини дозрівають в статевих органах сформованого заростка

Жіночі та чоловічі статеві клітини дозрівають у відкритих насінних зачатках

 

 

 

І Жіночі та чоловічі статеві клітини дозрівають у закритих насінних зачатках

Наявність/відсутність пилку і запилення

Пилок відсутній, запилення не відбувається

Наявні пилок і процес запилення

Наявні пилок і процес запилення

Необхідність води для запилення

 

Запилення

відбувається

за участю

води, яку

виділяє

насінний

зачаток

Запилення відбувається без участі води

Необхідність води для запліднення

Запліднення відбувається лише за допомогою води

Запліднення відбувається без участі води

Запліднення відбувається без участі води

 

§43. Покритонасінні. Дводольні та однодольні покритонасінні
1.

Утворюють квітки та плоди

Насінні зачатки сховані у порожнині зав'язі

Пилок підчас запилення вловлює приймочка маточки

Запліднення подвійне

2.

Покритонасінні:

Дводольні

Однодольні

§44. Принцип біологічної систематики і різноманітність покритонасінних

1.

Наука біологічна систематика вивчає різноманітність живих організмів

2.

Дводольні: Жовтецеві, Розові, Бобові, Складоцвіті, Пасльонові, Пальми Однодольні: Орхідні, Злаки

3.

Царство-рослини

Відділ-покритонасінн

Клас-дводольні

Родина- вербові

Порядок -вербоквіті

Рід-тополя

Вид-тополя срібляста

§45. Екологічні групи і життєві форми рослин

1.

Екологічні фактори - це компоненти навколишнього середовища, які впливають на живий організм.

Екологічна група - це група рослин, виділена за відношенням до окремого основного фактора.

2.

 

 

пристосування

Приклади

Посухостійкі

Листки мають потовщену кутикулу, дрібні, часто згорнуті в трубочку. У багатьох довгі корені, м'ясисті та соковиті стебла

Верблюжа колючка, кактуси, пустельні молочаї, агави, алое

Помірно

вологолюбні

Листя широкі, м'які, без воскового нальоту, помірно опушені або голі.

Дуб, фіалка, конвалія

Вологолюбні

Стебла та листки мають великі міжклітинники

Вільха, осока, рогіз, калюжниця

водні

Листки не мають продихів або вони розміщенні на верхній стороні листа

Ряска, водяний різак, водяний горіх, сальвінія, латаття

 

3.

Світлолюбні - береза, сосна, подорожник

Тіньовитривалі - граб, бузок, суниця

Тіньолюбні - копитняк, сенполія, деякі папороті.

4.

Екологічні групи за відношенням до температури:

Холодовитривалі - Теплолюбні

5.

Життєва форма рослин - це зовнішній вигляд рослин, що відображає пристосованість доумов середовища.

6.

 

 

Зовнішній вигляд

Тривалість

життя

Приклади

Деревні

Мають багаторічні здерев'янілі пагони, у дерев - один головний пагін (стовбур), у чагарників - кілька стовбурів

Вік рослин може сягати кількох сотень років

Береза, липа, бузок, малина, чорниця

Напівдеревні

Верхня частина надземних пагонів трав'яниста і щороку відмирає, а нижня частина

здерев'яніла,щороку відновлюється

В середньому кілька десятків років, інколи - сотні років

Чабрець,

полин,

шавлія,

лаванда

трав'янисті

Надземна частина не здерев'яніла,щорічно після цвітіння і плодоношення відмирає

Однорічні та багаторічні

Пирій, ряст, нарцис, лобода, хміль, берізка

 

§46. Рослинні угрупування

1.

Рослинне угруповання - це певна сукупність взаємопов'язаних у своїй життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості.

2.

Приклади - лісове, степове, болотяне, лугове, пустельне.

3.

 

 

характеристика

представники

Ліси

Переважають дерева, виражена вертикальна структура (ярусність)

Сосна звичайна, смерека, дуб, бук, граб, клен

Степи

Головною групою є багаторічні злаки, розвиваються за умов низької зволоженості, утворюють найродючіші ґрунти - чорноземи

Ковила, костриця

Луки

Переважають трави, розвиваються за умов достатньої зволоженості

Тимофіївка, тонконіг, костриця 1 лучна

болота

Домінують трави, розвиваються за умов надмірної зволоженості

Осока, росичка, пухівка,

журавлина, мохи

 

4.

 

1 ярус

(високі дерева)

2 ярус

(низькорослі дерева)

3 ярус

(чагарники)

4 ярус (трави)

5 ярус 

(приґрунтові)

1, 11, 13

4, 6, 15

1, 8, 10

3, 5, 12, 14, 16

2,9

 

5. 

Зміна або знищення рослинних угрузань відбувається під впливом різноманітних природних процесів (пожежі, повені, тощо) і діяльності людини (випасання худоби, деградація ґрунтів тощо).

Заселення вільних від рослий територій відбувається у такій послідовності : водорості, лишайники,мохи - однорічні трави - багаторічні трави - березовий гай - мішаний ліс

6. 

Багатоповерхові корені зустрічаються у рослин верхових боліт, рослинні угрупування зростають тут за умов надмірної вологості, проте основна вода надходить переважно з атмосферними опадами. Такі корені додатково виконують функцію дихання.

Підсніжник та анемона відносяться до ранньовесняних квітів лісу, вони цвітуть до того як листя дерев повністю розвинулись, у червні вони вже відцвітуть. Ліщина квітує в лютому-березні, бук, осина, горобина - у квітні, дуб-у травні. Квітучою на початку червня учні могли бачити черемху.

Практична робота №3

3. 

 

 

Мох

Папороть

Квіткова

рослина

Корінь

-

+

+

Стебло 

+

-

+

Листок 

+

+

+

Ризоїди 

+

-

-

Квітка

-

-

+

спорангій 

+

+

-

Насінина

-

-

+

Плід

-

-

+

 

4.

Більшість мохів, на відміну від папоротей та квіткових рослин мають видозмінені невеликі за розміром листочки.

Вегетативні органи мохів - стебло, листки. Папороті - кореневище, листок. Квіткові рослини - корінь, стебло, листок.

Органи розмноження мохів - чоловічі та жіночі статеві органи, спорангій. Папороті - чоловічі та жіночі статеві органи, спорангії. Квіткові - чоловічі (пильник) та жіночі (насінний зачаток) статеві органи.

Практична робота №4

1.

 

 

Рослина 1

Рослина 2

Назва рослини

Алое деревовидне

Орхідея

(фаленопсис)

Будова підземних органів

Коренева система мичкувата, дуже розгалужена

Частково розвинені підземні корені мичкуватого типу, основна частина коренів - повітряні

Будова надземних органів

Стебло прямостояче, розгалужене, завтовшки до З0 см.

Стебло вкорочене

Особливості будови листків -розмір, -колір, -опушення

- листя видовжені, по краю із зазубринами,

І довжиною до З0 см

- від темно- зеленого до блакитно-зеленого

- без опушення

- листова

пластинка широка, довжиною 5-30 см

- темно-зелені

- без опушення

Життєва форма

Напівчагарник

трава

Вимоги

Світле, сонячне місце, прохолодна зимівля, полив один раз на тиждень.

 

Помірна температура повітря та вологість, субстрат із кори та моху, для регулювання повітряного та водного режимів.

 

Тема 5. Гриби.

§47. Поняття про гриби та особливості їх живлення

2.

Шкідливі для людини прояви життєдіяльності грибів - можуть викликати хвороби рослин, псувати продукти та дерев'яну сировину, руйнувати витвори мистецтва, розкладати фарбу, гуму, пластмаси, спричиняти хвороби шкіри, бронхів, легень

Корисні для людини прояви життєдіяльності грибів - живлячись розчинними органічними речовинами зменшують кількість відходів, використовуються у хлібопекарській справі та для виготовлення ліків, багато з них використовують в їжу.

3.

- В процесі дихання гриби поглинають кисень та за його допомогою розкладають у мітохондріях частину поглинутих органічних речовин на вуглекислий газ та воду.

-  Усі гриби є гетер отрофами, вони живляться розчиненими органічними речовинами, поглинаючи їх шляхом всмоктування.

-  Ферменти розділяють складні органічні молекули на прості складові,наприклад, молекулу целюлози - на багато дрібних молекул

глюкози.

4. 

Гриби - сапротрофи - використовують для живлення мертву органічну речовину. 

Паразитичні гриби - як джерело поживних речовин викорисловуют органічні речовини живих істот.

Симбіотрофні гриби - живуть у симбіозі з іншими організмамиі отримують відних поживні речовини.

5.

Гриби живляться гетеротрофно, подібно до тварин, вони використовують готові органічні речовини, але поглинають їх всмоктуючи всією поверхнею тіла, подібнодорослин. За джерелами надходження поживних речовин гриби поділяються на сапротрофів, паразитів та симбіотрофів.

§48. Особливості будови грибів: грибниця, плодове тіло. Розмноження

2.

1 - гіфи,

2 - ніжка,

3 - шапинка,

4 - гіменофор,

5 - часткове покривало,

6 - плодове тіло.

3.

Міцелій - це система довгих та розгалужених мікроскопічних ниток, що знаходяться в грунті.

Гіфи - це тонкі нитки, з яких утворюється плодове тіло гриба.

Плодове тіло - це частина гриба, що знаходиться над поверхнею грунта, утворена переплетінням гіфів, однією з основних функцій якого є формування спор.

4. 

міцелій - гіфів - плодове - шапинки і ніжки - гіменофор - спори покривало - розмножуються і розселяються - міцелій гриба.

5. 

У верхівковій клітині на верхівці біля оболонки є велика кількість дрібних ростових пухірців. Завдяки їх роботі верхівкова клітина росте і з часом ділиться. Внаслідок цього росте і вся гіфа.

Групи макроскопічних грибів

§49. Макроскопічні гриби: особливості живлення та роль у природі

3.

Більшість їстівних шапинкових грибів утворюють взаємовигідний симбіоз з коренями рослин,він називається мікориза. Поживні речовини такі гриби отримують не безпосередньо з ґрунту, а від кореневої системи рослини. Рослини отримують від гриба додаткову воду та поживні речовини.

Мова іде про грубу-трутовики. Міцелій гриба поширюється в стовбурі по провідній системі рослини,розкладає деревину, спричиняє її суху гниль, як наслідок, уражені дерева гинуть. Грибще довгий час може живитися мертвою органічною речовиною колишнього дерева-хазяїна, тобто перетворюватися на сапротрофа.

§50. Отруйні гриби

1.

Отруйні гриби - це гриби здатні спричиняти отруєння, часом навіть смертельні.

3.

Зелена сироїжка відрізняється від блідої поганки тим, що у на має більш товстішу, м'ясисту, однотонно-забарвлену ніжку без порожнини всередині, на ніжці відсутнє кільце, при її основі немає білої цибулинки.

Зеленухи мають більш насичене зеленувато-жовте забарвлення, її пластинки яскраво жовтого кольору, ніжка того ж кольору що й шапинка, без кільця та цибулинки при основі. Шапинка зеленушки переважно завжди злегка слизька.

Печериця від білого мухомора відрізняється забарвленням пластинок, у мухомора вони білого кольору, у печериці спочатку розуватого, пізніше коричневатого кольору. На ніжці у печериць відсутнє кільце.

4.

вони допомагають рости деревам, розкладають відмерлі рештки, очищають середовище від залишків відмерлих організмів.

Навіть їстівні гриби можуть стати причиною вторинних отруєнь, якщо вони ростуть біля шосейних доріг, або на забруднених радіацією територіях, отруєння можуть викликати накопичені в них отруйні речовини - отрутохімікати, важкі метали, радіоактивні речовини.

§51. Гриби неїстівні та їстівні

1.

Неїстівні гриби - це гриби, що не вживають в їжу через їх малі розміри, тверді плодові тіла, гіркий смак, тощо.

Їстівні гриби - це гриби, використовують в їжу через їх поживність та смакові властивості.

2.

 

Представники

Обробка

1. Білий гриб, рижик, білий груздь, білий

Не потребують термічної обробки перед вживанням

2. Зелена та синя сироїжка, лисичка, печериця, підберезовик, підосичник, маслюк

Вживаються в їжу після будь-якої термічної обробки

3. Чорний груздь, вовняна, опеньок осінній, зморшка

Перед вживанням попередньо відварюють і відвар зливають, або відмочують та засолюють

4. Говорушка, моховик, порхавка велетенська, печіночниця

Усталені кулінарні традиції не сформувалися

 

3.

1 - боровик королівський яєчний,

2 - решіточник,

3 - трутовик розгалужений,

4 - сітконоска,

5 - катателазма царська,

6 - мухамор Цезаря.

4. 

Отруйні: 2, 5, 6,1,11,12 їстівні: 1, З, 4, 8, 9, 10,13,14,15, 16

5.

В промисловості широко використовують штучне вирощування їстівних грибів, найбільш поширеним є культивування печериць, глив та білих грибів.

§52. Мікроскопічні гриби: дріжджі та цвілеві гриби

1.

Мікроскопічні гриби - це гриби непомітні без збільшувальних приладів

За способом живлення:

1. сапротрофи, 2. паразити, 3. симбіотрофи.

2.

Риси подібності - клітини еукарібтйчні, вкриті клітинною ШккРю, позбавлені хлоропластів.

Риси відмінності - дріжджі мають мікроскопічну будову, спрощений міцелій, який легко розпадається на окремі клітини, клітини переважно одноядерні, у клітинній оболонці відсутній хітин.

4.

-  Усі представники групи грибів...

+ За типом живлення гриби гетеротрофи.

+ Для всіх грибів характерне зовнішнє травлення.

-  Паразитични гриби живуть ...

+ Гриби сапротрофи живляться органічними рештками відмерлих організмів.

-  Тільки цвілеві гриби поглинають...

+ Ферменти розкладають складні органічні молекули на прості складові.

-  Усі гриби отримують енергію ....

-  До складу клітинної...

-  Спори шапинкових грибів...

-  Дріжджі розмножуються поділом...

-  Клітини цвілевих грибів можуть бути...

+ Цвільові гриби можуть викликати хвороби у тварин.

-  Усі дріжджі є корисними...

+ Перший антибіотик був отриманий від пеніцила.

5.

Вуглекислий газ виділяється в процесі розкладу цукрів. Для життєдіяльності дріжджів необхідне вологе середо ви ще, а бо умови дуже високої вологості. За наявності кисню дріжджі дихають і розкладають цукри на вуглекислий газ та воду. За відсутності кисню дріжджі отримують енергію в процесі бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ та спирт.

Цю плісняву викликає цільовий гриб пеніцил. Пеніцил відіграв важливу роль у боротьбі із хвороботворними бактеріями, у 40-ихроках XX сторіччя з нього отримали препарат пеніцилін, який став родоначальником антибіотиків.

§53. Мікроскопічні гриби, що викликають хвороби рослин

1.

Тому,що вакуолі рослин містять багато розчинних у воді цукрі, клітинні оболонки та хлоропласти є джерелом складних вуглеводів - целюлози і крохмалю, продихи забезпечують доступ необхідного для дихання кисню, міжклітинний простір добре захищений від несприятливих умов зовнішнього середовища.

2.

Рослини захищаються:

1. виділяють особливі речовини, що пригнічують розвиток гриба,

2. навколо вражених ділянок утворюють зону з власних мертвих клітин, ізолюючи уражену грибом частину від здорових клітин.

4.

Гриби-паразита найчастіше не вбивають рослину-хазяїна, а уповільнюють її ріст, адже якщо хазяїн загине, гриб-паразит також може загинути.

Культурні рослини є більш чутливими до грибних уражень, оскільки серед диких рослин постійно відбувається природний добір пов'язаний із стійкістю до захворювань, крім того щільність вирощування сільськогосподарських культур дуже висока, тому зараження відбувається

частіше.

§54. Лишайники

1.

лишайники - це симбіотичні організми грибів та мікроскопічних водоростей або ціанопрокаріотів.

2.

 

 

Представники

Будова

Кущисті

Евернія, рамаліна,

кладонія

Виглядають як невеликі

кущики

 

Листу ваті

Золотянка,

паргелія,

пельтигера

Нагадують пластинки із

розсіченими краями

 

Накипні

Лека нора,

калоплака,

аспіцілія

Утворюють кірки, які

щільно зростаються з

субстратом

 

 

 

3.

1 - верхній корковий шар,

2 - водоростевий шар,

3 - серцевина,

4 - нижній корковий шар.

4.

Роль водорості - здійснюють фотосинтез, забезпечують гриб органічними речовинами та киснем.

Роль гриба - постачає воду та неорганічні речовини, захищає клітини водоростей.

5.

 

Значення

Використання

Перші поселенці скель, перетворюють гірські породи на компоненти майбутнього ґрунту

3 кущистих лишайників виготовляють борошно

Розчиняють гірські породи за допомого лишайникових кислот, здійснюючи біологічне вивітрювання

Використовують в народній медицині при лікуванні застуди та кашлю

Закріплюють піски,

Є сировиною для

гальмуючи або припиняючи наступ дюн

виробництва деяких лікарських препаратів,у тому числі й антибіотиків

Є основним кормом для тварин, наприклад, оленів, в арктичній тундрі

Використовують парфумерії як закріплювач ароматів

На залишках лишайників оселяються сапрофітні гриби та бактерії

Використовуються як індикатори забруднення повітря

 

Визначення віку кам'яних споруд

 

6. 

Вижити в екстремальних умовам лишайникам допомагає те, що вони стійкі до нестачі води та перепадів температури. Вони можуть висихати і в такому стані перебувати довгий час, а при наявності води, протягом кількох хвилин насичуватись нею та відновлювати активність. Виділення лишайникових кислот дозволяє їм поселятися на гірських породах. Вони одночасної автотрофами (за рахунок водоростей) і гетеротрофами (за рахунок гриба).

Лишайники розчиняють гірську породу за рахунок особливих речовин - лишайникових кислот. У результаті гірська порода поступово руйнується. Поступово лишайники заглиблюються в неї, подрібнюють,а згодом на залишках лишайників оселяються сапрофітні гриби та бактерії,створюючи компоненти майбутнього ґрунту.




Переглядів: 333
13.10.2017 -

Категорія: ГДЗ » ГДЗ 6 клас

Коментарії до Робочий зошит до підручника. Біологія 6 клас {ГДЗ/відповіді} (Котик Т.С.) [2014]:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера