В однієї доброї, мудрої бабусі запитали:

— Бабусю! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас. Чи є в тебе секрет?

— Є, дорогенькі. Усе добре, що мені зробили, запи­сую у своєму серці, а все погане — на воді, яка спли­ває. Якби я робила навпаки, серце моє було б у страш­них рубцях, а так воно — рай запашний. Бог дав нам дві дорогоцінні здатності: згадувати й забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам'ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.