Вийшла Клава у двір з новеньким м'ячем. Одразу до неї дівчатка підбігли.

— Давай пограємося, — кажуть.

     А Клава притиснула м'яч до себе й відповідає:

— Я з ним ще сама не гралася. — І почала долонею бити м'яч об землю.

    Постояли дівчатка та й почали розходитися. Раптом м'яч вислизнув з Клавиних рук і пострибав під паркан, у кущі. Кинулася Клава за ним — не догнала. Нахилилася до куща, а там кропива, кусюча така!

— Дівчатка! — загукала вона. — Та куди ж ви? Давайте в м'яча гратися.

    А дівчатка й відповідають:

— Сама тепер грайся!