Мені було тоді років п'ять, а може, ще й не було. Я дуже любив свого батька. Хто в цьому віці байду­жий до своїх батьків?

     Мій батько постійно перебував у відрядженнях: іно­ді цілий місяць, а то й довше. «Тато так працює», — казала мені мама.

     У батька була улюблена майка — тільник, як у справжніх моряків. Коли він після довгого відряджен­ня приїжджав додому, я ставав поруч і намагався дістати до найвищої смужки на тільнику.

      І коли я діставав до наступної смужки, батько за­вжди говорив: «Ого, як ти виріс, сину!». І я радів.

      Одного разу, коли батько знову повернувся з від­рядження, мама випрала його тільник. І повісила в кухні на мотузок. Пізно ввечері я підвісив до тільни­ка на двох прищіпках сітку з буряком.

     За ніч тільник сильно витягся, а батько, коли на­дів його, запропонував мені поміряти свій зріст.

      Виявилось, що я «виріс» відразу на три смужки! Але батько сказав: «Щось майка сильно розтягнула­ся, напевно, ти і не виріс!».

    Як мені було прикро! Батько додав: «Фізик росте!» Тоді я не зрозумів, про що він, а тепер знаю. Він мене «розкусив»!