У жовтні й листопаді жовтіє та опадає листя з дерев. Чому ж воно опадає?

     Одного разу ввечері я заховався під кущем, щоб побачити, хто ж забарвлює листя в жовтий, рожевий, червоний кольори. Дивлюсь, із калинового куща вилазить маленький дідок. Покашляв, погладив сиву борідку, взяв фарби й пішов до кленів. Виліз на дерево та й став розмальовувати лис­точки. Один розмалю­вав у жовтий колір, другий — у рожевий, третій — у червоний.

— Хто ви такий, дідусю? — питаю його.

— Я — Барволист, — відповідає дідок. — Ходжу й забарвлюю листя. Де побуваю вночі — там листя стає барвистим.

— А чому ж ви у вишні не забарвлюєте листочків?

— Бо вишня плаче. Не хоче, щоб її листочки були барвисті. До морозів стоїть зелена.

    Придивляюся до вишневого стовбура — і справді повиступали рожеві сльозинки, великі й липкі.

    Плаче вишня, не хоче листочків скидати.

    Немає вже листя на жодному дереві, а вишня зеленіє. Аж ось ударив мороз і за одну ніч оббив листя на вишні. Стоїть бідна вишенька, тяжко зітхає.