— Друзі! — звернувся одного разу до мешканців лісу мудрий Ворон. — Осінь на порозі. Чи всі готові до її приходу?

— Готові, готові, готові, — донеслися голоси з лісу.

— А ось ми зараз перевіримо! — каркнув Ворон.

— Спочатку осінь холоду в ліс напустить. Що робити будете?

— Ми, білки, зайці, в зимові шубки одягнемося.

— Ми, їжаки, кажани, міцно заснем.

    Відповіли птахи:

— Ми, перелітні, в теплі краї полетимо.

— Ми, зимуючі, пухові тілогрійки одягнемо.

— Потім, — Ворон кричить, — осінь листя з дерев зривати почне!

— Хай зриває! — відповіли птахи. — Ягоди стане видно.

— Хай зриває! — відповіли звірі. — Тихше в лісі стане!

    А Ворон продовжує:

— Осінь останніх комах заморозить.

— А ми, дрозди, горобину будемо клювати!

— Осінь сум на нас нашле. Дощів напустить, день укоротить, сонце сховає.

— Хай насилає! — дружно відповіли птахи і звірі. — Ми в хутрових шубках і пуховичках! Будемо ситими — не станемо сумувати.

    Хотів Ворон іще щось запитати, але махнув крилом і полетів.