На дорозі ми побачили гарного птаха із зі­гнутими крилами. Птах незграбно підскакував, намагаючись злетіти, і не міг.

— Він підбитий?

— Ні,— сказав Санько.

— Погано літає?

— Зараз побачиш.

    Птах дошкандибав до кінця дороги. Пірнув у глибокий рівчак, як п ловець пірнає з вишки. Під час стрибка розгорнулися крила. Птах не чиркнув землю, а понісся з рівчака. Зі свистом зробив над нами півколо.

    Мені навіть здалося, що в повітрі залишився слід, немов від реактивного літака.

— Та це ж стриж!

— Стриж!

— Я знаю: він літає скоріше ніж голуб, скоріше від ластівки! Скоріше від усіх наших птахів!

— Так.

— А чому ж не міг злетіти з дороги?

— А тому що довгі крила чіпляються за землю.