Зайшов я колись до однієї жінки в хату — Одаркою звали жінку. Дивлюсь, а у неї в хаті так чисто, гарно так: діти умиті, чисто одягнені, обід зварений.

— Як ви встигаєте все поробити? — питаю я в Одарки.

    А вона каже:

— Як же мені не встигнути! У мене служить аж десять добрих робітників. Вони мене слухають; що не скажу — зро­блять, один одному помагають!..

— Які ж то у вас робітники?

— А ось вони! — засміялась Одарка і поклала на стіл сво­їх десять пальців.