НІЧИЯ КВІТКА (Василь Сухомлинський) оповідання

   Сьогодні в школі святковий день. Зібралися всі школярі, щоб приготувати свої класні кімнати до занять, бо завтра починається навчальний рік.

    Біля колодязя – десять  нових горщиків. У кожному – квітка! Це для класів. Десять класів –  десять квіток. Поруч з десятьма новими горщиками стоїть ще й маленьке горнятко1 –  старе, вилиняле. І в горняткові тому посаджена маленька, квола2 квітка.

    Школярі рознесли нові горщики з квітками по класах.

    Поставили на вчительських столах. Стало в класах затишно.

    А маленьке горнятко з кволою квіткою залишилось біля колодязя.

Шкода стало Вірі маленької квітки. Й горнятка старенького жаль. Взяла Віра горнятко з кволою квіткою, понесла до свого класу, поставила на вікні в куточку, полила.

    Учителька запитала дітей:

—  Чия це квітка? Якого класу?

—  Нічия, —  відповіли діти, —  вона залишилася біля колодязя, а Віра взяла її, принесла...

—  Це моя квітка, —  сказала Віра. —  Хіба може бути квітка нічиєю?

1. Горнятко –  горщик або чашечка.

2. Кволий –  який погано росте, прив'ялий, неміцний, слаб­кий, млявий.

 




Переглядів: 4
10.05.2023 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до НІЧИЯ КВІТКА (Василь Сухомлинський) оповідання:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера