НАШ ТАТО ОДУЖАВ (Василь Сухомлинський) оповідання

   У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість.
   Більше року хворів її тато. У лікарні лежав, три операції переніс. Мама й Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче.
   А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий.
   Радісно сяють Катрусині очі.
   Як прийшла вона до школи, зустріла на подвір’ї двох своїх однокласників-першокласників – Петька і Гриця. Зустріла й поділилася радістю:
– Наш тато одужав.
   Петько і Гриць подивились на Катрусю, знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яча. Катруся підійшла до дівчаток.
– Наш тато одужав, – сказала вона й засяяла на радощах.
   Одна із них, Ніна, здивовано спитала:
– Ну то й що?
   Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я й заплакала.
– Чого ти, Катрусю, плачеш? – почула вона тихий, ласкавий голос. Підводить голову – Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.
– Наш тато одужав, – каже, схлипуючи, Катруся.
– Ой, як здорово! – зрадів Костик. – Біля нашого дому в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.
   Якби хто знав, як було радісно на душі в Катрусі.
   



Переглядів: 81
27.05.2022 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до НАШ ТАТО ОДУЖАВ (Василь Сухомлинський) оповідання:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера