Коли діти взнали, що Оля виїжджає на далекий острів Сахалін, вони запитали вчительку:

– А де цей острів?

   Учителька пояснила: багато днів треба летіти ластівці, щоб долетіти до острова Сахаліну. Діти здивувались:

– Ой, як далеко!

   Потім учителька сказала:

– Вона їде завтра. Підемо проводжати всім класом. Нехай кожен із вас намалює в альбомі, що бажає Олі.

   Діти залишилися після уроків і стали малювати.

   Намалювали сонце – це означало щастя. Намалювали квітку соняха – це означало радість. Намалювали двох лелек – це означало дружбу. Намалювали бджолу – це означало працьовитість. А один хлопчик намалював барвистого метелика. Коли його запитали, що це означає, він відповів:

– Красу.

   Рано-вранці наступного дня всім третім класом пішли не в школу, а на вокзал. Проводжали Олю. Не могли збагнути, що більше з нею ніколи не побачаться. В очах у хлопчиків і дівчаток блищали сльози.

   Поверталися з вокзалу вже о дванадцятій годині дня. Хтось і питає вчительку:

– А уроки сьогодні будуть?

– У нас сьогодні був найважчий і найпотрібніший урок, – відповіла вчителька.