ПРО СОФІЮ КИЇВСЬКУ (народний переказ переказала Наталя Гуркіна)

У давні часи жив князь Ярослав. За добрі справи й гострий розум прозвали його Мудрим. Князь був християнином і, щоб показати свою любов до Бога, вирішив побудувати храм.

Ще не бачила наша земля такої святині! До неба підіймалися стіни, а прикрашали їх тринадцять бань¹. Були вони наче дванадцять апостолів на чолі з Icy сом Христом. Усередині храму, як у казці: усі стіни в малюнках! На них і родина князя, і лики святих... Усе прикрашено золотом та сріблом, коштовним камінням.

Та храм був не лише місцем для молитви: мудрий Ярослав зібрав у його стінах бібліотеку. У ній і математика, і граматика, і літописання... За цими книгами діти вчилися читати та писати.

Не один день будував диво-храм Ярослав. Не одне літо минуло, поки завершилися всі роботи. Довгі десять років пішло на те, щоб під блакитним небом засяяв собор — Софія Київська.

Вона й досі стоїть. А назва храму означає «мудрість», адже збудований він мудрим Ярославом тисячу літ тому.

_{1. Баня — купол.}

^{• Софійський собор було збудовано за часів князя Ярослава Мудрого у 1037 році на честь перемоги над войовничими печенігами. Храм було зведено на тому самому місці, де відбувалася битва.}

^{• «Софія» грецькою мовою означає «мудрість». І справді, Софія Київська стала символом розуму, перемоги над темними силами.}

^{• Софійський собор був у давнину не лише митрополичим храмом Київської держави епохи її розквіту, а й головним політичним і культурним центром.}

^{• Тут князем Ярославом було засновано першу на Русі бібліотеку, тут велося літописання, переписування і перекладання книг, відбувалися церемонії «посадження» князів на Київський престол, прийоми іноземних послів.}

^{• Храм чарував та дивував киян і численних гостей града Києва. Крім фресок і мозаїк, його прикрашали оздоблення з мармуру. Свого часу єпископ Верещинський писав «...У цілій Європі немає храмів, які за цінністю й вишуканістю оздоб стояли б вище за костянтинопольський і київський». Безцінні}

^{мозаїки і фрески й до сьогодні збереглися» незважаючи на численні перебудови і реставрації.}

^{• Особливо вражає «непорушна стіна» Софії – Марія Оранта з піднятими}

^{руками. Цій мозаїці близько тисячі років, і кияни вважають, що вона береже їхнє місто.}