Поезія (Любов Забашта)
ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА!
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.
ГУСИ
Прилетіли гуси
Навесні,
Буде веселіше
Біля них мені.
Скоро-скоро гусочка
До гніздечка
Покладе гарнесенькі
Голубі яєчка.
А з яєчок гусоньки —
Пух-пушок —
Подадуть манюсінькі
Голосок.
Заґелґочуть: — Ґе-ґе-ґе!
Недалечко.
Попливуть по синьому
Озеречку.
БЕРІЗОНЬКА
Берізонько, берізонько,
Ти, мавко1 лісова,
Зелені твої кіски
Вітрисько розвіва.
Стоїш ти при дорозі
У травах і кущах,
І білі свої ноги
Все миєш на дощах.
Прошу вас, із берези
Ви соку не точіть2,
Ви краще їй сестричку
Зелену посадіть.
Ви краще їй шпаківню
Поставте на гілках,
Щоб прилітав до неї
Друг лісу, добрий птах!
1. Мавка — лісова русалка, одягнена в довгу білу сорочку, з довгим розпущеним волоссям.
2. Точити сік — брати.



Категорія: поезія