Поезія (Катерина Перелісна)

ОСІНЬ

Листячко дубове,

листячко кленове

жовкне і спадає

тихо із гілок.

Вітер позіхає,

в купу їх згортає

попід білу хату

та на моріжок.

 

Айстри похилились,

ніби потомились —

сонечка немає,

спатоньки пора!

А красольки в'ялі

до землі припали.

Наче під листочком

вітер догоря.

   

КОЛЯДА

На Святвечір раз юрбою

ми ходили з колядою.

А була така пороша,

що аж плакав міхоноша,

бо у торбу з пиріжками

набивався сніг грудками.

Довелося торбу зняти

й під полою прив'язати.

 

Та як бігли на льоду,

розгубив він коляду.

Пиріжки ми розшукали,

хоч із снігом, позбирали.

А горішки погубились —

вранці білки поживились.

Ну, та це вже не біда,

не пропала ж коляда!

 

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках,

на доріжки й трави,

падають листочки

буро-золотаві.

 

Де не глянь, навколо

 килим кольористий,

віти напівголі

й небо синє-чисте.

 

Метушні немає,

тиша й прохолода —

осінь золотая

тихо-ніжно ходить.

 

НЕДАЛЕКО ДО ЗИМИ

Вітер плаче, вітер виє.

Дощ осінній дрібно сіє.

Жовкне листя, в'януть квіти,

скрізь калюжі поналиті.

 

І ніде не видно пташки,

ані бджілки, ні мурашки.

І метеликів нема,

недалеко вже зима. 

 

МАМИ Й ДОНІ

Маю я бабусю, дуже вже стареньку,

а до неї мама каже: «Люба ненько!».

Мене називає донечкою мама,

і бабуся маму кличе отак само!

От і розгадайте: скільки мам у хаті

і чи можна маму донею назвати?

 

ВЕСНА

— Що з весною настає?

— Сніг у полі розтає.

— А чому то так буває?

— Сонце його пригріває.

— Що ж синіє на землі?

— Ніжні проліски малі.

— А що пнеться з-під листа?

— То травичка вироста.

— А над полем що бринить?

— Любий жайворон дзвенить.

 

СНІЖИНКИ

Закрутилися сніжинки,

як метелики прудкі,

прилетіли до ялинки й

почепились на гілки.

 

Голі кущики прикрили,

припушили моріжок

і доріжку побілили.

Зовсім інший став садок!

 

БІДНИЙ ЗАЙЧИК

По дорозі зайчик скаче,

Сніг глибокий — зайчик плаче:

І замерз він, і тремтить,

І не знає, що робить.

Де спочити? Де присісти?

Де знайти чогось поїсти?

Треба швидше у лісочок,

Де стоїть старий пеньочок,

Сніг лапками розгребти

И, може, корінці знайти,

Кори трохи попогризти...

Ох, як хоче зайчик їсти!

 




Переглядів: 345
15.07.2022 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Катерина Перелісна):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера