Поезія (Марійка Підгірянка)

СИПЛЕ, СИПЛЕ, СИПЛЕ СНІГ

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики сріблисті,

ті сніжинки білі, чисті

тихо стеляться до ніг...

Сипле, сипле, сипле сніг.

 

Сипле, сипле, сипле сніг.

Тихо, легко і спроквола

покриває все довкола, —

ні стежок, ані доріг...

Сипле, сипле, сипле сніг.

 

Сипле, сипле, сипле сніг.

Все присипав — доли, гори,

вже ввесь світ — мов біле море,

біле море без доріг...

Сипле, сипле, сипле сніг.

 

ШКОЛА

Школо наша, школо,

Приголуб нас, мила,

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.

 

Ти нас всіх научиш,

Як у світі жити,

Як зло оминати,

Як добро чинити.

 

Бджілоньки — на квіти,

Дітоньки — до школи,

Там збирають мудрість,

Як мед в полі бджоли.

   

БЕЗКОНЕЧНІ КАЗОЧКИ

Скажу, дітки, вам казку:

приніс зайчик дров в'язку,

поколов їх дрібненько,

зварив юшку швиденько.

Юшка була солодка —

моя казка коротка.

 

Скажу, дітки, і другу:

прибіг котик із лугу,

ліг собі серед печі,

муркотів дивні речі.

Дасте бубликів в'язку —

докажу вам ту казку.

 

Ще б і третю сказала:

мушка в хаті літала,

у сметану влетіла,

вийти звідти не вміла.

Далі — далі не можна,

бо це казка тривожна.

 

Ба, ще й знаю четверту:

був горобчик упертий,

дзьобав скирту він спритно: —

Змолочу усе жито!

Чи змолотить — не знати,

доведеться чекати.

 

Ще послухайте й п'яту:

вбіг хлопчина в кімнату,

у болоті по вуха,

бо він мами не слуха.

А що далі — не знаю,

хіба маму спитаю.

 

Скажу шосту вам завтра,

сьому й восьму позавтра,

у суботу дев'яту,

а в неділю десяту.

Певно, будете раді

казочок цих громаді.

 

ДІТИ Й ЛАСТІВКА

Ластівочка чорно-біла

Під стріхою гніздо вила,

Над подвір'ям кружеляла

І на діток споглядала.

 

І питалася сердечно:

— Чи гніздитись тут безпечно?

— Люба, мила ластівочко.

Ти не бійся за гніздечко:

Ми і киці накажемо.

I песика прив'яжемо,

Відженем лихого хлопчика

І недоброго горобчика.

 

Ліпи гніздо скоро, духом,

Вистеляй м'якеньким пухом.

Бо надійна наша стріха

Захистить тебе від лиха.

 

ГРАЙ, БДЖІЛКО!

Грай, бджілко, грай!

В полі, в лісі, на леваді

Усі квіти тобі раді,

Увесь рідний край!

 

Грай, бджілко, грай!

Цвітуть рясно садки наші.

Сік медовий в кожній чаші —

Тільки збирай!

 

Грай, бджілко, грай!

Межи зіллям, межи квіттям

Пісню тихо брини дітям,

Усіх звеселяй!

 

ПРИЙШЛА ОСІНЬ

Прийшла осінь люба, мила,

дітям на потіху

груші всі позолотила

у годину тиху.

 

Ще червону фарбу мала

осінь-мальовничка.

Яблучка помалювала

на обидва личка.

 

Як на сливи позирала,

знала, що робити:

усі сливи завивала

 в сині оксамити1.

 

І куди лиш не ходила

у годину тиху,

увесь садок прикрасила

дітям на потіху.

1. Оксамит — тканина з густим коротким ворсом.

 

***

Смагляву суничку

Склювала синичка.

— Суничка солодка? —

Спитала сорока.

— Солодке сало, —

Синичка сказала.    

 

КНИЖКА

Школяре, школяре, я твоя подруга.

Кращого ніколи не знайдеш ти друга.

Ти мене пильнуєш — я тебе навчаю,

я тебе навчаю та ще й забавляю. 

 

ГОСТИННА ХАТА

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

 

Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,

Щоб в хаті зимою було всім тепленько.

 

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг — від дороги, а вікна — до сонця.

 

А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,

Аби мені сонце світило від ранку.

 

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

 

Я буду раденько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

 




Переглядів: 346
21.05.2022 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Марійка Підгірянка):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера