Поезія (Платон Воронько)

ПЕРШИЙ СНІГ

Голуби злетілися біленькі, —

мабуть, хтось їм хліба накришив.

То вночі пройшов сніжок легенький

і усе довкіл запорошив.

 

Не спурхне сніжок цей голубами.

Як весняне сонце припече,

він струмком зів'ється між горбами

і в далеке море утече.

     

ЇЖАЧОК-ХИТРЯЧОК

Їжачок-хитрячок

із голок та шпичок

пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

він гуляє по садку.

 

Натикає на голки

груші, яблука, сливки.

І до себе на обід

він скликає цілий рід.

   

ГРА У СНІЖКИ

Із доріжки до доріжки

полетіли влучні сніжки,

і почався білий бій,

закрутився у сувій.

 

Закрутився, покотився,

під горою зупинився.

Зверху сніг і знизу сніг,

і ніхто узнать не міг,

де чиї стирчали ніжки.

Ой, весела гра у сніжки!

 

ЖУРАВЛИКИ-ЖУРАВЛІ
Журавлики-журавлі,
Де літали ви, малі,
Де бували?
— Ми у теплі краї,
У казкові гаї
Мандрували.
— Розкажіть, журавлі,
Як на дальній землі
Зимували?
— Ми в казкових гаях
Все по рідних краях
Сумували.

СНІГ

Падав сніг на поріг,

кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

СНІЖНИЙ ВІНОЧОК

Сніжний віночок сплітає зима,

Такий, що не можна й намріяти.

Йду я тихенько, немов крадькома –

Жалко віночок розвіяти.

 

Хай хоч погляну в люстерко: який?

Тільки ввійшла я до хати,

Став той віночок вологий, липкий,

З хустки почав опадати.

 

Глянула в люстро — віночка нема.

В хаті стою і сумую.

А у віконце сміється зима: —

Вийди, новий подарую!

ЗАСМУТИЛОСЬ КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня —

Треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

 

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець1:

«Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста».

 

Кошеня кричить: «Ніколи!

Краще я піду до школи!»

1. Мудрець — особливо шанована людина, наділена мудрістю.

 

ДРУЗЯКИ

Кіт з Рябком були друзяки.

Котик нишком у собаки

Брав щоразу м'ясо, сало,

Бо котові завжди мало.

 

А Рябко зітхав у тузі:

«Хай бере, на те ми друзі».

Діти, ви скажіть мені:

Кіт був друг Рябкові?..

 

ЛИПКА

Я, маленька липка,

Виросту велика, —

Не ламай мене!

 

Я медовим цвітом

Зацвіту над світом, —

Бережи мене.

 

Тінь тобі я кину

У гарячу днину, —

Ти шануй мене.

 

Від дощу сховаю

Вранці серед маю, —

Ти полий мене.

 

Будемо з тобою

Ми рости обоє, —

Ти люби мене.

 

Виростеш за роки,

Підеш в світ широкий, —

Не забудь мене.

 

ВЕЛИКДЕНЬ

На столі — духмяна паска,

А круг неї — писанки1.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

 

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі2 дні — весна.

1. Писанки — різновид великодніх яєць, розмальовані різними узорами.

2. Погожі — ясні, теплі, сонячні.

 

 

 




Переглядів: 636
21.05.2022 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Платон Воронько):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера