Поезія (Андрій М'ястківський)

ВЕЧІР ДИХАЄ ВЕСНОЮ

Знов вершиною рясною

Розшумілася сосна.

Вечір дихає весною,

Та й насправді вже весна.

 

Сніг крихкий, неначе щебінь,

За селом чорніє путь,

І зірки у тихім небі,

Наче проліски, цвітуть.

  

СЛИВА

— Я щаслива, — каже слива, —

ворухнусь — на стежку злива...

— Ти, — кажу, — постій, як досі,

ще зелена, ще не осінь.

 

Полетять у вирій гуси —

ми самі всі сливи струсим.

Зашуміла листям скраю: —

Коли так, то почекаю.

 

ЯЗИЧКУ
Язичку, язичку, 
як тебе корити?
Маєш таку звичку —
довго говорити. 
Не балакай, не кричи —
 хіба тобі важко?
Ну хоч трішки помовчи —
зварю тобі кашки.

 

ПРОЛІСОК

— Проліску, проліску, де ти узявся?

— З-під снігу.

— Нащо так рано на світ показався?

— Дітям на втіху.

— Проліску, проліску, холод надворі.

— Не горе.

— Вітер холодний гілля нагина.

— Я не боюся, бо завтра весна.

 

 




Переглядів: 257
9.09.2021 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Андрій М'ястківський):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера