Поезія (Марія Чепурна)
СТЕЖЕЧКА
І куди ця стежечка
Діточок веде,
Стежечка – мережечка
Листя золоте?
Відведе, як матінка,
Вранці у дитсад,
Гарних, ніби маківок,
Приведе назад.
Доснують мережечку
Дітоньки, зростуть,
Виведуть цю стежечку
На широку путь.
ОКРАЙЧИК
Мама з полечка прийшла
І гостинець принесла:
В полі зайчик чеберяв,
Нам окрайчик передав.
Хто до крихти з’їсть окрайчик,
Буде бігать, наче зайчик.
В ПЕРШИЙ КЛАС
Заглядає у вікно
Вересень - рум’янець.
Я не сплю, дивлюсь давно
На новенький ранець.
Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Скоро ранець ми берем
І йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі ранець,
Кине сонця промінці
Вересень - рум’янець.
Приведуть стежинки нас
В світлий – світлий перший клас!
У МОЄЇ МАМИ
Я сказав Петькові:
— Якщо хочеш знать,
у моєї мами діток — 25!
А Петько сміється,
Каже: — Ой, помру!
Може ти покажеш
Брата чи сестру?
— Це для мене просто, —
я кажу смішку, —
бо моя матуся —
няня в дитсадку!
ЗОЛОТА ХВИЛИНА
У великій книзі на столі
прочитала по складах Марина:
«Найдорожче всюди на землі —
золота хвилина».
Ось Марина в матері пита:
— Що таке хвилина золота?
Мама доню ніжно цілувала,
усміхнулась і отак сказала:
— Із хвилинок золотих, дитя,
все людське складається життя
А чому їх марнувать1 не треба:
за хвилинку хтось злетить у небо,
хтось ялинку чи кленок посадить,
щось корисне другові порадить.
І від цього так душі приємно,
бо живеш на світі недаремно.
Ось і ти, як виростеш, в житті
не марнуй хвилини золоті.
1. Марнувати — даремно витрачати час, силу тощо.
22.08.2022 -
Категорія: поезія