Поезія (Ганна Чубач)

В центрі міста, де аптека,

Є моя бібліотека.

Там завжди красиво й чисто.

Наче в храмі урочистім.

 

До книжок охоту маю —

їх усі перечитаю.

А закінчу інститут.

Працювати буду тут!

 

МОЯ КРАЇНА — УКРАЇНА

Моя країна — Україна,

сонячна держава.

І дорослому, й дитині

жити в ній — цікаво.

 

Щовесни сади квітують,

солов'ї співають.

У країну Україну

гості приїжджають:

 

із Америки, з Кавказу,

з Праги і Варшави.

Бо в країні Україні

гостювать — цікаво.

 

У столиці — світлі лиця.

В селах — щирі люди.

Я за тебе, Батьківщино,

завжди горда буду!

 

НАЙРІДНІШІ ГОЛОСИ

«Дозвольте вас, бабусю,

колись намалювати.

У вас красиві очі

і руки вузлуваті!»

 

«Авжеж,— бабуся мовить,—

малюй, моя дитино!

Дивилась в небо довго —

та й маю очі сині.

 

Робила всю роботу —

та й руки вузлуваті,

Сідай тамо, навпроти,—

та й будем малювати!

 

Охоту, як роботу,

не можна відкладати».

Малює моя доня,

Позує моя мати.

Портрет — немов ікона

в кутку сільської хати.

 

ЙОРЖИК З ЙОРЖИКОМ ДРУЖИВ

Йоржик з йоржиком дружив —

йому ласти він купив.

Йоржики сміялися, йоржики раділи.

Йоржики ті ласти й разу не наділи.

 




Переглядів: 307
27.10.2022 -

Категорія: поезія

Коментарії до Поезія (Ганна Чубач):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера