ГУСІНЬ-ФАНТАЗЕРКА

Суне гусінь вздовж дороги,

ледве тягне тлусті¹ ноги.

А метелик і дві бабки,

повсідавшись на кульбабки,

їй гукають: — Утікай!

Ти ж бо гусінь, не трамвай!

Але гусінь не зважає,

всі ворсинки наставляє,

поправляє окуляри

й каже: — Це у мене — фари!

А оце ось — рейки з пилу,

що їх мишки наслідили.

До травинки причеплюся —

буду я трамвай, не гусінь! 

^{1. Тлусті — товсті.}

СОНЕЧКО БАВИТЬСЯ

Сонечко весняне,

хоч іще й заспане,

має теплі пальчики

хмаророзганяйчики.

Ніжно дивиться згори

і на щічках в дітвори

вицятковує промінням

золотаве ластовиння.

Потім стукає у шибки

і пускає жовті рибки

на фіранки й килими.

Знак усім: кінець зими!