Поезія (Василь Голобородько)
ЦВІРКУНОВІ СКРИПОЧКИ
Цвіркунові скрипочки
Цвіркуни,
іще й вечір не настане,
вже виграють на скрипочках.
А вдень ми не помічаємо
тих скрипок —
цвіркуни ховають їх
у трав'яні футляри.
МЕТЕЛИК
Метелику,
сядь на квітку
і сиди тихенько,
ніби щоб фотографуватися, —
я тебе хочу довше роздивлятися.
РУКАВИЧКА
Загубив рукавичку.
Підняв.
Якби не підняв — почалася б казка.
СПЕКА
Дві дороги
голови повстромлювали в річку —
п’ють воду.
Діти ставок за деревом знайшли.
ПІСЛЯ ДОЩУ
— Де подівся дощ,
як він перестав іти?
— Дощ пірнув у річку.
ВЕЛИКИЙ ДОЩ
Такий великий дощ,
що в ложці збирається
по ополонику води.
КОНИК
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
ДРУЖИМО З ДЕРЕВЦЕМ
Проходив повз деревце,
відхилив гілку рукою,
потім відпустив — гілка, як песик,
лизнула зеленим язиком
у щоку.
13.07.2022 -
Категорія: поезія