СВАРКА (Марія Пригара) вірш

Рано-вранці за дрібнички1

Посварились дві сестрички.

— Не чіпай моєї книжки!

Не бери ведмедя Мишки!

 

— Віддавай мій олівець,

Що поламаний кінець!

І шматок отої стрічки,

І лялькові черевички.

 

В мій куточок не ходи!

Ми у сварці на завжди! —

Посідали по кутках,

Надулися — глянуть страх!

 

А надворі дощ і вітер,

Дуже сумно так сидіти!

Де не глянеш — скрізь краплинки,

Навіть просвітку нема.

 

... Почекали дві хвилинки,

Обернулись крадькома2.

Вдвох одразу обернулись,

Не хотіли — а всміхнулись.

 

Що за гра на самоті?

Вже й ляльки якісь не ті...

І, забувши всі дрібнички,

Помирились дві сестрички.

 

1. Дрібничка — маленький предмет.

2. Обернулись крадькома — непомітно для інших, нишком.

 




Переглядів: 2
28.05.2023 -

Категорія: поезія

Коментарії до СВАРКА (Марія Пригара) вірш:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера