НАША СТОЛИЦЯ — КИЇВ (оповідання Анатолія Григорука)
Мабуть, усі ви знаєте, що Київ — столиця України, найголовніше й найбільше з усіх наших міст. Тут працюють Президент, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України. Тут розташовані найважливіші установи, що керують життям цілої країни. Тут перебувають дипломати з багатьох країн світу, з якими Україна підтримує дружні, ділові стосунки.
Київ засновано понад тисячу п'ятсот років тому. Зараз він вражає і своєю величчю, і красою. А спершу це було невелике, обгороджене дерев'яним частоколом поселення. Жили в ньому й мисливці, й хлібороби, й скотарі, й ремісники... Хлібороби, зрозуміла річ, вирощували хліб. Скотарі розводили худобу. Мисливці ходили на полювання, рибалки ловили рибу. Ремісничий люд будував житло, споруджував укріплення, кував зброю та знаряддя праці, вичиняв шкури на упряж, на взуванку, на пояси...
Ну, а коли нападали на поселення чужинці, тут уже кожен ставав воїном-оборонцем.
З давніх-давен Київ користувався великою шаною. Його називали «матір'ю міст руських», а саму державу — Київською Руссю.
А ще це прадавнє місто уславило себе як одне з найкращих, найбільш пристосованих до життя людських поселень. Кожен мандрівник, що відвідував Київ, був у захваті від його ошатних заквітчаних вулиць і площ, скверів і парків, од могутнього розливу Дніпра. І, звісно, від добросердих гостинних киян.
Не раз вороги нападали на нашу землю. Не раз дощенту руйнували Київ, але він завжди геройськи боронився і відроджувався знову й знову.
Всі ми любимо нашу столицю. І щиро пишаємось нею.
Категорія: казка літературна