У крамниці було стільки вишиванок, що розбігались очі. Даринка з мамою роздивлялися сорочки. Вишиті різними кольорами, вони були такі гарні! Червоні маки, колосся пшениці, васильки та чорнобривці прикрашали кожну вишиванку. А хотілося придбати надзвичайну — таку, якої ще ніхто не бачив.

— А купімо просту білу сорочку і вишиймо самі, — запропонувала мама.

— Я мрію бути дизайнером, спалахнули радістю очі.

— Мрії повинні збуватись. Якщо ти впевнено йдеш до своєї мети, обов'язково досягнеш її, — запевнила доню мама.

    Білосніжна сорочка була куплена. Тепер справа за нит­ками. Крамничка «Голочка» була поруч. Очі розбігались: мереживо, нитки, бісер, голки. Даринка обирала таким чином, щоб кольори пасували один до одного.

— Візьмемо жовтий і синій кольори, вишиємо жовті колос­ки на синьому небі, — нарешті вирішила Дарина.

— Буде вишиванка-оберіг. Ме­ні подобається твій вибір.

    Мама з донькою пішли до­дому. Вдома відкрили сторінку в інтернеті, де розповідалося про значення вишитих квітів. З'ясу­вали, що «троянда — символ любові та милосердя; мак — квітка, що оберігає від зла; ромашка — квітка ніжності, вірності та Сонця; калина — символ вогняної трійці — Сонця, Місяця та Зірки; чор­нобривці — символ материнської любові та захисту». На­решті знайшли, що колоски — це символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства.

— Мамо, будемо робити нашу особливу вишиванку. Хай кожен рух голочки несе в собі нашу любов до України.