РОДИНА БОРИСОВИЧА (Людмила Осадчук) оповідання

      Сьогодні був прекрасний весняний день. Сонечко всміхалося всім жителям лісу, воно лагідно обіймало своїми променями кож­ного, хто хоч на хвилинку з'являвся на лісовій галявині. Лісові жителі не дуже поспішали виходити з тепленьких нірок. Вони все ще займалися домашніми справами, а вибігали лише в пошуках першої соковитої травички. Готувалися до зустрічей зі своїми сусідами, бо декого не бачили цілу зиму. Звірятка прибирали свої нірки, чистили шубки та роздивлялися припаси, що залишилися із зими. До багатьох з них прийдуть гості, тому їх потрібно буде пригостити чимось смачненьким.

     А в родині борсуків буде подвійне свято. Свято весни і день, коли народяться довгоочікувані борсученята. Борсучиха на ім'я Емма сиділа у своєму кріслі та в'язала останню пару шкарпеток для своїх ще не народжених малюків. Пані Анетта, лікарка всієї родини, сказала, що їх має бути шестеро. Емма дуже хотіла, щоб у її діток були теплі речі. Вона поспішала… Швидко перебирала лапками, виплітаючи рядок за рядком. Весняне сонечко гарно світить, але ще не обігріє добре її діток, як влітку. Плетучи, Емма розмовляла з дітками, які були в животику, а ті відповідали їй поштовхуванням зсередини. Так вони віталися з матусею.

     Тато Борисович, як його називали сусіди, був на вулиці. Він оглядав нірку, що вистояла в таку сувору зиму. Задоволений станом нірки, зайшов погрітися і поговорити з Еммою. Він радів завжди, коли її бачив, а зараз тим більше, адже теж чекав на народження малюків. Тому все пильно пере­віряв і готувався до зустрічі з ними. Борисович був дуже сміливим, як і всі борсуки в його родині. Коли потрібно було захистити родину, він це робив, використовуючи міцні кігті.

      Борсуки — дуже життєрадісні тварини. Помилково вважають, що вони сумні. Зовсім ні. Борисович завжди був усміхненим і пере­бував у гарному настрої. Ось і сьогодні він сяяв і приніс своїй Еммі перші квіти в подарунок, вітаючи з довгоочікуваним теплом і вес­няними днями. Обійнявшись, усе допитував, чи та добре почува­ється. Звичайно, Еммі було приємно, вона раділа з того, що її малю­ки народяться в люблячій родині. Ще з перших днів свого дорос­лого життя борсучиха мріяла про свою нірку, про велику родину, де всі будуть щасливі. Її дорослі мрії збулися! А ваші мрії які, дітки?

      Завжди мрійте, як це робила Емма, уявляйте себе щасливими та ростіть здоровими, на радість нам усім. Завжди пам'ятайте: ви наш найцінніший скарб!

 




Переглядів: 264
28.01.2023 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до РОДИНА БОРИСОВИЧА (Людмила Осадчук) оповідання:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера