І ТРАПИТЬСЯ Ж ТАКЕ (Старостенко Юрій) казка

    Від самого ранку купчилися за лісом сірі хмари й усе погрожували звідти своїм холодним подихом: ху-у-у...

— Тікай, Мишко,— гукали всі,— бо зараз як війне снігом!

     А він знай ягодами ласує: то горобиною, то калиною.

     Сніг пішов уночі. На ранок таке зробилося. Ні стежки, ні доріжки, скрізь однаково біло. «Ой лишенько,— злякався ведмідь,— як же тепер барліг

шукати?» Він туди, він сюди — нема шляху! А тут ще хтось сокирою: клюк-клюк, а гавкучий собака десь: гав! гав! Сів він під ялинкою, аж тремтить увесь.

— Так йому й треба,— каже головний сні­гур.— Бачиш, як горобину пообскубував?

— Дивіться на цього ненажеру! — гукнула сорока.— Не клопочися, Мишку, біжи за мною!

     Сама пурх-пурх, а ведмідь човг-човг слідом мокрими п'ятами. Так і дісталися барлога.

    І вже знає сорока, що навесні Мишко їй обов'язково віддячить. Скільки хоч натрусить м'якенької шерсті на гніздо пискляткам.

 




Переглядів: 18
8.03.2024 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до І ТРАПИТЬСЯ Ж ТАКЕ (Старостенко Юрій) казка:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера