МУРАШИНІ ВАННМ (Стефаров П) оповідання
Серпень. Гарячий полудень. У лісі тиша. Назбиравши грибів, відшукую джерело. Напився холодної, як із льодяної ополонки, води. Присів спочити. Прямо переді мною — молодий розлогий дубок. За струмочком на пагорку, біля вікової сосни, лежить величезна шапка мурашника.
Тихо. Здається, усе живе причаїлось, кудись поховалось, упало в глибокий сон. І раптом пронизливе:
— Ке-ерр, ке-ерр!
— Че-ех, че-ех!
Мить — і на сухий сучок сосни, під мурашником, усілися три синьокрилі сойки. Про щось перегукуючись між собою, дивилися вниз. Та ось одна з них, ніби зірвавшись з гілки, упала на маківку мурашника. Стрибнула туди-сюди, припала до нього й давай купатися, як горобець у пилу.
Услід за нею на мурашник сіла друга сойка, третя. Підігнувши розпушені віялом хвости, вони, перевалюючись із боку на бік, почали розстилати по землі то одне, то друге крило. І тут же, клюючи метких мурашок, клали їх у своє оперення.
Дивовижно! Сойки приймали «мурашині ванни». Затамувавши подих, я не зводив із них очей.
Думки роїлися в мене в голові. Для чого птахам потрібні ці процедури? Невже вони лікуються в мурашнику від якоїсь хвороби? Чекай, чекай! Адже мурашиний спирт — це ж свого роду ДДТ. Найкращий засіб для боротьби з паразитами!..
Здогад був правильний. Давно відомо, що в оперенні й на шкірі птахів знаходять для себе безпечний притулок численні комахи-паразити.
Щоб позбавитись їх, тетеруки, шпаки, горобці й навіть домашні кури «купаються» в землі, попелі, калюжах. А сойки. Вони «додумались» застосувати найкращий «препарат» — купання в мурашнику.
Купання тривало десять-п'ятнадцять хвилин. Забувши навіть про небезпеку, птаство розгрібало мурашник. Сойки часто тріпотіли крилами й продовжували «нашпиговувати» себе мурашками.
Нарешті процедури прийняті. Дружно злетівши на сосновий сучок, сойки всілися рядочком.
— Кек-кек! Хороші ванни! — ніби сказала одна, ніжкою прочищаючи дзьоб.
— Ків-ківу! Дуже приємні! — підтвердила інша, витрушуючи мурашок зі свого вбрання.
Ще мить — і птахи щезли нечутною тінню в зеленій хащі. У лісі знову запанували спокій і дрімотна полуденна тиша.
Категорія: казка літературна