МУРАШИНІ ВАННМ (Стефаров П) оповідання

     Серпень. Гарячий полудень. У лісі тиша. Назбиравши грибів, відшукую джерело. Напився холодної, як із льодяної ополонки, води. Присів спочити. Прямо переді мною — молодий розло­гий дубок. За струмочком на пагорку, біля вікової сосни, лежить величезна шапка мурашника.

    Тихо. Здається, усе живе причаїлось, кудись поховалось, упало в глибокий    сон. І раптом про­низливе:

— Ке-ерр, ке-ерр!

— Че-ех, че-ех!

    Мить — і на сухий сучок сосни, під мурашни­ком, усілися три синьокрилі сойки. Про щось пере­гукуючись між собою, дивилися вниз. Та ось одна з них, ніби зірвавшись з гілки, упала на маківку му­рашника. Стрибнула туди-сюди, припала до нього й давай купатися, як горобець у пилу.

     Услід за нею на мурашник сіла друга сойка, третя. Підігнувши розпушені віялом хвости, вони, перевалюючись із боку на бік, почали роз­стилати по землі то одне, то друге крило. І тут же, клюючи метких мурашок, клали їх у своє оперення.

    Дивовижно! Сойки приймали «мурашині ванни». Затамувавши подих, я не зводив із них очей.

     Думки роїлися в мене в голові. Для чого птахам потрібні ці процедури? Невже вони ліку­ються в мурашнику від якоїсь хвороби? Чекай, чекай! Адже мурашиний спирт — це ж свого роду ДДТ. Найкращий засіб для боротьби з па­разитами!..

     Здогад був правильний. Давно відомо, що в оперенні й на шкірі птахів знаходять для себе безпечний притулок численні комахи-паразити.

    Щоб позбавитись їх, тетеруки, шпаки, гороб­ці й навіть домашні кури «купаються» в землі, попелі, калюжах. А сойки. Вони «додумались» застосувати найкращий «препарат» — купання в мурашнику.

    Купання тривало десять-п'ятнадцять хви­лин. Забувши навіть про небезпеку, птаство роз­грібало мурашник. Сойки часто тріпотіли кри­лами й продовжували «нашпиговувати» себе мурашками.

     Нарешті процедури прийняті. Дружно злетів­ши на сосновий сучок, сойки всілися рядочком.

— Кек-кек! Хороші ванни! — ніби сказала одна, ніжкою прочищаючи дзьоб.

— Ків-ківу! Дуже приємні! — підтвердила інша, витрушуючи мурашок зі свого вбрання.

     Ще мить — і птахи щезли нечутною тінню в зеленій хащі. У лісі знову запанували спокій і дрімотна полуденна тиша.

 




Переглядів: 16
12.04.2024 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до МУРАШИНІ ВАННМ (Стефаров П) оповідання:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера