Ось і літо прийшло. Тепле, веселе. Дружньо гудять бджоли, ніжно колишуться трави, колосяться на полях хліба. Саме у цю пору ліс живе небаченим життям.

    Велика лісова галявина, яка ніби ще недавно була вкрита маленькою травичкою, квітувала. Яких тільки рослин на ній не було: ромашка, звіробій¹, полин², м'ята, дзвіночки, материнка³, люцерна⁴. Великий — великий килим нагадувала вона. Вухастик  любив її. А ще більше любив літо за найдовші у році дні, за чарівні медові аромати, які постійно можна було відчувати у повітрі. Цікавим було все. Навіть дощик, який зволожував землю. М'який, лагідний, він ніколи і нікого не ображав. І це розуміли навіть рибки, які жили у ставку. А грибочки? Один за одним з'являлися вони: маленькі і великі, подібні на хатинки, під якими можна сховатися, відпочити.

     Літо. Час ягід. Дозріває суничка, приваблює чорним кольором черемха. Смак її терпкий, але дуже смачний.

     Пливуть і пливуть по небу хмарки. Кличуть у подорож, у кра­їну, що називається просто, — літо.

1. Звіробій — рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин.

2. Полин — рід рослин родини айстрових.

3. Материнка — багаторічна трав'яниста рослина.

4. Люцерна — рід однорічних і багаторічних трав або напівкущів родини бобових.