ЛІТО-ЛІТЕЧКО (Олександра Шумська) вірш
Ішло тепле літечко стежками-доріжками.
Дрібненько ступало маленькими ніжками.
Там, де зупинялося, квіти розцвітали,
де землі вклонялося, — пташечки співали.
Гомоніли ріки, літо зустрічали,
озерця й ставочки воду зігрівали.
Простелило літо килими барвисто,
одягло серпанки в росяне намисто.
Виткало веселку аж до небокраю,
ще й нові свитини для діброви, гаю.
Літо гаптувало промінцями сонця,
потай примостилось вранці край віконця.
І сказало літо: — Діти, годі спати!
Прокидайтесь швидше і гайда із хати.
Вас чекають друзі: ліс, зелені луки,
теплі сині ріки простягають руки.
— Дякуємо, літо! Дякуємо красно!
Ти таке барвисте, сонячне, прекрасне.
Ми не будем спати, бо довкола влітку
чудеса дарує і веселка, й квітка.
І тепленький дощик, що грибочки сіє,
і маленька жабка, що про мушку мріє.
Для усіх ти, літо, запасло гостинці:
бджілці та пташині, і малій дитинці.
Літо усміхнулось до дітей привітно,
розігнало хмари понад цілим світом,
щоб могли малята гратись і радіти
та сказати дружно: — Дякуємо, літо!
Категорія: поезія