ВЕСНА ІДЕ!

Весна іде! В повітрі молодому

далекий крик мандрівних журавлів

вже розітнувсь: ключем вони додому

у рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

лунає спів по луках і гаях —

мов устають нові могутні сили

в людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

і в грудях знов устали поривання,

і встала знов надія молода.

О весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана!

І небо жде, і жде верба приспана,

і ліс, і степ, і скована вода.

ЛАСТІВКА

Ой, у нас під хатою

Над своїм гніздом

Ластівка малесенька

Шурхотить крилом.

День увесь літаючи.

Ловить комашок.

Носить та годує все

Малих діточок.

З вирію далекого

В рідний край вона

Зараз повернулася.

Як прийшла весна.

Влітку звеселятиме

Щебетанням нас,

А минеться літечко.

Прийде зимній час —

Знову щебетушечка

В вирій полетить

Та ізнову вернеться

Нас повеселить.