Поезія (Василь Верховинець)
ЛЕЛЕКО
— Лелеко, лелеко.
До осені далеко.
Як замовкнуть жаби.
Як листя попада.
Тоді осінь настане.
Мені їсти не стане.
Полечу в теплий край.
На той рік дожидай.
Полечу в теплий край.
На той рік дожидай!
![](/templates/MainUA/js/share/icon-vk.png)
![](/templates/MainUA/js/share/icon-fb.png)
![](/templates/MainUA/js/share/icon-tw.png)
28.10.2022 -
Категорія: поезія