ЗНАК М'ЯКИЙ

Після Ща та перед Ю

в алфавіті я стою.

Де з'являюсь я у слові —

там пом'якшую вимову,

ще й творити звик дива —

зовсім змінюю слова:

у торбинку сипав рис.

з торби вискочила рись.

Рись напала враз на ос,

закричала: — Ось вам, ось!

Не жаліли оси жал,

рисі їм було не жаль,

обкусали всю до п'ят,

гнали десь годин із п'ять.

Витівник я отакий,

підписався — ЗНАК М'ЯКИЙ.

ЩУКА

Щука за нізащо

лаяла ляща: —

Загубив, ледащо,

ти мого плаща!

А тепер із днища

я не піднімусь —

дощ вгорі періщить,

я дощу боюсь!

***

Йорж колючий,

Йод пекучий,

Хлопчик Йосип

Невезучий,

Йоржик Йосипа вколов,

Йод попік —

Тож будь здоров!  

КАЗКА НЕБА

Живе у небі казка,

погляньте: гори-хвилі...

Не думайте, будь ласка,

що то хмарини білі.

Он кенгуру стрибає,

он повза черепаха,

а ген, з-за небокраю,

летять чарівні птахи.

Ведмеді-ліліпути

і геркулеси-бджоли

розкрили парашути,

пливуть собі над полем.