РОД-ВСЕДЕРЖИТЕЛЬ, БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ (слов’янський міф)

РОД-ВСЕДЕРЖИТЕЛЬ, БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ

    Коли ще не було землі, а тільки великий Океан розли­вався довкола, летіли по небу три соколи: Род-Вседержитель, що все народжує і утримує в космосі, та його сини Білобог і Чорнобог. Батько дорогу вибирав, а сини несли у дзьобах сніп колосся та жменьку землі. Колосся ніс Сокіл-Білобог, а землю — Сокіл-Чорнобог.

    І впустив землю Чорнобог, і впала вона на дно моря. І з волі Сокола-Рода перекинувся Чорнобог у сизого се­лезня та пірнув на морське дно. Виніс Чорнобог землю з морського дна, і піднявся посеред Моря-Окіяну острів Буян. А на тому острові з волі Вседержителя утворилася біла Гора, а на вершині гори виріс Прадуб. Так було ство­рено землю посеред безмежного Океану і розділено час на день і ніч.

    Тоді Білобог, перекинувшись сизим селезнем, піднявся до Небес, кинув зерно — і впало воно в чорнозем, спов­нене ярої сили. А Сокіл-Род сів на вершині Прадуба і став правити створеним світом. 

     Коли земля заселилася різними створіннями і людьми, наказав Сокіл-Род своїм синам наділити все створене ду­шами, які є частками самого Рода, — як він, безсмертними. Дав їм золотого молота і велів бити по каменю, що лежав біля підніжжя Прадуба. Вдарив Білобог — і золоті іскри в небо злетіли. Вдарив Чорнобог — злетіли чорні ворони та розповзлися змії.

     З того часу душі людей, що живуть у світлі Правди, схожі на золоті іскри, а душі тих, хто живе у Кривді, — на чорних воронів.

 

 

СОКІЛ-РОД

    На початку була Пітьма — вічна й безмежна. Ні Землі, ні Неба, ні Сонця. Тільки — Морок. Густа, холодна і безконечна Ніч. А її пронизувало Око.

    Звідки летіло воно? І — куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно?

    Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності воно летіло у Вічність.

    Око, пролетівши чорне безмежжя упродовж без­конечної кількості часу і не знайшовши краю Піть­ми, одного разу спинилося. І пустило Сльозу. Чисту-пречисту Росинку. З неї вродилося диво: Першоптах і Першобог — птиця Сокіл.

     Його золотаве пір'я осяяло непроникну Ніч.

     Сокіл розправив крила і кружляв над Оком.

     І пустив Сокіл золоту Сльозу-Росинку, що впала на Око. І вмить розрослося воно у великий острів серед Мороку.

     І пустив Сокіл срібну Сльозинку, і впала вона посе­редині острова, де утворилося озеро Живої Води.

     І пустив Сокіл зелену Сльозу-Росинку, і від неї про­росли дивовижні квіти й густі високі трави на острові й берегах озера.

     Тоді Сокіл сів між квітами і став глибоку думу думати. 

 

ПРАДУБ

   Довго думу свою думав Сокіл. Тьма часу минула.

   І зніс Сокіл золотий жолудь. І сталося диво: вирос­ло з того жолудя розкішне й могутнє Першодерево. Дуб-Стародуб.

   І наче зорі розцвіли на його крислатому гіллі: то вродили молодильні яблука — плоди невмирущості. Стало довкола світло й весело.

    Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева й сказав: «Я створив Ирій. Тут моє місце на віки вічні. Звідси я творитиму Світ».

 

БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ

    І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род.

    І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: Біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися.

     Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: «Зупиніться!».

     І лебеді перестали битися.

     І сказав Сокіл: «Я даю вам Слово і Розум. Вийдіть з води і станьте обабіч мого Дуба».

     Вийшли лебеді з води й одразу перетворилися на людиноподібних велетнів. Тільки в одного шкіра була біла, волосся — русяве, очі — блакитні, а в дру­гого все було чорне — і шкіра, і волосся, і очі.

     І сказав Сокіл їм: «Зірвіть з дерева по яблуку і з'їжте їх».

     З'їли велетні по молодильному яблуку і відчули в собі силу неймовірну.

     І сказав їм Сокіл: «Тепер ви невмирущі боги».

     І вклонилися йому велетні.

     І сказав Сокіл білошкірому: «Ти є Білобог. Володар Світла й білого Світу та всього, що створиш у ньому».

     І сказав Сокіл чорношкірому: «Ти є Чорнобог. Во­лодар ночі і пітьми та всього, що створиш у ній».

     І сказав він обом: «Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете вічно. Бо ви є Життя. І ті, що прийдуть, не зазнають Добра без Зла і Краси — без Погані, тож не знатимуть, що таке життя і навіщо жити в ньому».

 




Переглядів: 67
4.07.2021 -

Категорія: ЧИТАТИ (Українська література) » 4 клас (читання)

Коментарії до РОД-ВСЕДЕРЖИТЕЛЬ, БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ (слов’янський міф):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера