ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ (міф давніх індіанців з книги «Пополь-Вух» переказала Марія Чумарна)

     Це було після того, як земля уже була створена. І запитали Велика Мати та Великий Батько: «Невже тільки мовчання і тільки тиша будуть під деревами, під ліанами? Добре, аби в майбутньому там був хтось, хто буде їх охороняти».

     Так говорили вони, коли розмірковували і розмовляли одне з одним. І швидко були створені олені та птахи. Не­гайно вказали їм на житла…

      І коли це було завершено, Велика Мати і Великий Бать­ко сказали створеним звірам та птахам: «Говоріть, кричіть, щебечіть, кличте, розмовляйте одне з одним, кожен відповідно до роду свого, своїм способом! Називайте наші імена, оспівуйте нас, ваших Батька і Ма­тір, говоріть голосно, хваліть нас!»

      Але вони не могли змусити їх говорити так, як тепер говорять люди; птахи лише свистіли, пи­щали, кудахкали, — вони не могли вимовляти слів, і кожне свистіло на свій лад. Тоді задумали Великий Батько і Велика Мати, що треба створити істот, які здатні будуть шанувати їх. А тва­рин, що не вміли говорити, вирішили принести в жертву1: їхня плоть мала бути призначена на поживу.

     Наближався час зорі, і треба було поспішати. І було створено першу істоту із землі та глини. Але вона вийшла невдалою: розпливалася, була м'якою, без руху, не мала сили. Вона могла заговорити, але розуму у неї не було. Швидко намокла у воді та не могла стояти. Побачивши, що ця істота не може ні ходити, ні розмножуватися, Сотворителька і Творець зруйнували свою роботу й знову почали радитися. Вони хотіли, щоби людина могла году­вати і підтримувати їх, закликати і пам'ятати.

    Вони прикликали на допомогу всі небесні сили — і зно­ву було зроблено спробу створити людину. Цього разу її було витесано з дерева.

    Дерев'яні істоти були схожі на людей, говорили, як люди, і населили поверхню землі. Вони існували та роз­множувались, але не мали ні душі, ні розуму, не пам'ятали про свого Творця і Сотворительку. Вони безцільно бродили по світу на своїх чотирьох ногах.

     Вони уже не пам'ятали про Серце Небес, і тому заги­нули...

 

1. Жертва — дарунок богам.

«Пополь-Вух» («Книга Народу») — така ж священна книга для індіанців племені мая, як для християн Біблія.

   




Переглядів: 44
4.07.2021 -

Категорія: казка народна

Коментарії до ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ (міф давніх індіанців з книги «Пополь-Вух» переказала Марія Чумарна):

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера