УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР (Зірка Мезантюк) оповідання
Марійка сиділа й малювала. Спочатку взяла блакитний олівець:
— Хай небо буде погідне, ясне! — сказала вона й намалювала небо.
— У небі хай сяє сонечко, — сказала вона і взяла жовтий олівець.
Намалювала сонце, і небо повеселішало.
А внизу поле, чорне та сумне.
— Розвеселімо його! — мовили жовта і блакитна барви.
Взялися за рученьки і злинули додолу: одна блакитним дощиком, друга — ясним проміннячком.
У чорній землі спала насінинка. Пробудилася та й каже:
— Як мені хороше! Дощик мене напоїв, сонечко зігріло. Буду я проростати.
І над землею піднявся зелений паросток. І другий піднявся, і третій, і тисяча тисяч веселих зелених паростків!
— Тепер же я знаю, — засміялася Марійка, — де жовте і блакитне удвох, там настає весна! Бо разом вони дають зелену барву.
Відклала олівці і замилувалася.
Гарна жовта барва з блакитною! Як сонечко з небом. Як волошка з пшеницею. Як наш прапор.



Категорія: казка літературна