Серед лісу, на старенькій липі, мешкала родина бджіл, а під деревом, на землі, жив тетерук. Був він немолодим і постійно чимось незадоволеним.

— Знову гудуть, — бурчав вранці на бджіл.

— Ми, дядьку, летимо нектар збирати, — привітно по­яснювали сусіду смугасті комахи.

— І чого їм вдома не сидиться? — знизував крилами птах.

    Працьовиті бджілочки на непривітний характер сусіда не зважали, а за потреби завжди йому допомагали.

    Одного ранку, як завжди, смугасті полетіли збирати нектар.

    І тут до дерева підійшов ведмідь.

— Зараз я досхочу поласую медом! — облизнувся, лі­зучи на дерево.

«Ти ба, до бджіл «гості», — єхидно хмикнув тетерук. — Так їм і треба, а то літають тут — дзижчать…».

    Коли працелюбні комашки повернулися, то побачили, що всі їх запаси знищеній

— Як так, — допитувалися бджілочки в тетерука. — Чому ви на допомогу не покликали? Чому галас не здій­няли?

— Я спав і нічого не чув, — пробурмотів птах.

— От безсоромний, — хитали головами лісові звіря­та. — Бачив, що сусідів грабують і ні слова не сказав!

    Минув час. Працьовиті бджілочки знову назбирали ба­гато меду й про прикрий випадок більше не згадували. Аж раптом, одного дня, лісом пронеслася звістка:

— Мисливець!

— Ховайтеся хто де може! Бджілочки підлетіли до тетерука:

— Ховайтеся, дядьку! Лісом ходить мисливець!

— Не можу, нездужаю я… — ледь-ледь вимовив птах. — Видно щось не те з'їв учора. Недобре мені.

— Але якщо він вас побачить — не пошкодує! — схви­льовано гуділи комашки.

Тетерук, ледь підвівши голову, простогнав:

— Будь що буде… Мені й підвестися несила…

    «Ні, так не можна! — вирішили бджоли. — Треба сусі­да рятувати!»

    І тільки мисливець наблизився до гнізда тетерука, йо­го оточили комахи.

— Геть звідси! — задзижчали. — Геть, бо покусаємо! Чоловік спочатку відмахувався, та коли побачив, що смугастих стає все більше й більше, дременув навтьоки.

— Дякую, друзі, — розчулено вимовив тетерук. — Як­би не ви, не бачити мені більше сонечка.

    Відтоді не було в лісі кращих сусідів, ніж тетерук і бджоли. А хіба могло бути інакше?