ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ (Василь Сухомлинський) оповідання

  Щойно посвітлішає за вікном, прилітає ма­ленька жовтогруда пташка. То — синичка. Шапочка в неї чорно-оксамитова, щічки білі. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір'їнка ніби пенз­ликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку. Заглядає агатовим1 оченятком у кім­нату. Розвиднюється. Я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й співає:«Пінь-пінь!» Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».

 

1. Агатовий — чорний.

 




Переглядів: 191
3.12.2022 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ (Василь Сухомлинський) оповідання:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера