ЗАЙЧИК І ВОВЧИК (Юрій Ярмиш) літературна казка
Якось вибіг Зайчик на галявинку, а там — Вовчик.
На пеньку перед ним комп’ютер. Сидить і кнопки натискає.
— Що ти робиш, Вовчику? — запитав Зайчик.
— Вираховую, — відповів той, — де вас, зайців, у лісі найбільше. Ти ж знаєш, як ми з татом і вся наша родина вас любимо…
Знітився* Зайчик, але, набравшись хоробрості, попросив:
— Дай і я спробую.
— Що? — спідлоба зиркнув на Зайчика Вовчик.
— Вирахувати!
— Спробуй. Тільки недовго!
Зайчик натис на кнопки, подивився на екран і зібрався бігти далі.
— І що ти вирахував, Зайчику? — поцікавився Вовчик.
Зайчик весело прискалив око**.
— Довідався, де в нашому лісі найменше вовків. Спасибі.
Бувай!
— Бувай! — спантеличено*** промовив Вовчик.
*Знітився — тут: розгубився.
**Прискалив око — примружив.
***Спантеличено — розгублено.
11.06.2022 -
Категорія: казка літературна