Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стре­пет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і наст­роюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смич­ком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.

    Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає.

    Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала.

    Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлоп­чика й просить:

— Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні.

    Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку. Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з ма­ленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка. Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає».