Коли Софійка залишалася вдома сама, завжди намагалася непомітно допо­могти своїм батькам. Вона ж бо була справжньою господинею. То там, то тут хазяйство підправить. Наприклад, одно­го разу вона висушила щойно випрану й розвішену білизну феном. Після того фен більше не працював, зате ж бать­ки повернулися — а білизна сухенька. Краса! А якось Софійка попіклувалася, щоб взуття в тата й мами стало шовковисте, ніжне на дотик і не страждало від змін погоди, тож почистила його кремом для чутливої шкіри. Різне було…

    Але сьогодні дівчинка надумала випробу­вати свій кулінарний хист. А що він у неї був, вона не мала жодних сумнівів. Софійка знайшла мамин грубий записник і почала підбирати рецепт для смачнючого обіду. Звісно, це міг бути лише рецепт торта. Отож вона знайшла сторінку, на якій акуратним маминим почерком було виведено: Медовий торт (смакотинка!!!)

— Упораюся — вирішила Соня.

— Гав-гав! — погодився Мушка, який надумав допо­могти.

    На кухні вибухла революція: гриміли ка­струлі, дзвеніли склянки, бухкали шухляди, дзижчав мік­сер, ложки й виделки вжарили гопака, навіть старезний глиняний горщик — і той навприсядки пішов.

     Готувала Софійка все точнісінько за рецептом:

1. Розчинити в молоці цукор, соду, додати яйця, 2 ложки масла, 3 ложки меду та старанно перемішати.

Молока в холодильнику не було, тож його замінила розчинена у воді сметана. Сирих яєць Софійка на дух не переносила, тому замість них вона додала яблучного сиропу — він такий же прозорий і тягучий, мов яєчний білок А ложечка абрикосового джему — чим вам не жовтки?

— Це буде навіть смачніше. Еге ж, Мушко? — звер­нулася малеча до собаки.

    Песик у відповідь двозначно почухав за вухом.

— Так, що в нас там далі…

2. Поставити на водяну баню. Постійно перемішуючи, прогрівати 10 хв.

Водяної бані на кухні Софійка не знайшла, тому на­брала повну ванну гарячої води. Наче на човнику, за­пустила вона на 10 хвилин у вільне плавання каструлю з майбутньою смакотою.

3. Охолодити, всипати 3 склянки просіяного борошна, замішати, розділити на 6 частин і поставити в холо­дильник на 1 год.

Софійка всипала як треба борошна. Але ж цілу годи­ну чекати, поки тісто охолоне в холодильнику, вона не могла. Скоро ж мали повернутися батьки. От і додала до тіста кілька кубиків льоду Охололо воно навіть швидше, ніж у холодильнику.

4. Сформувати коржі й випекти в змащеній маргарином формі.

Софійка побігла шукати в шафці стару шкільну форму, із якої вона давно вже виросла Потім старанно змастила її маргарином і запхала з коржами до мікрохвильовки.

5. Для крему зварити на молоці манну кашу. Додати збите та розтерте з цукром масло.

Отакої, цього лише бракувало, манну кашу Софійка, скільки себе знає, до рота не брала. З кукурудзяними пластівцями куди ліпше буде!

6. Обмазати кремом випечені коржі та скласти їх один на один, прикрасити горіхами.

Нарешті смакота готова! Але щось горіхи її не дуже прикрасили. То дів­чинка й заходилася вирізати із залишків форми картаті квіти на прикраси.

    За цим заняттям її й за­стали тато з мамою, коли повернулися додому.

    Сподобався їм торт чи ні — невідомо. Софійка про це нікому не розповідала.

    Зате мама після цієї історії щось таки виправила в рецеп­ті смачнючого торта й заховала записник так далеко, що й Мушка винюхати не міг.