НА КЛАДЦІ (Володимир Сенцовський) оповідання
До вузенької кладки1, що лежала над стрімким потічком2, підійшла бабуся з кошиком. З острахом ступила на дощечку й тихенько подибала3.
Неподалік Андрійко з Тимком пускали паперові кораблики. Побачили хлопці бабусю й засперечалися.
— Мабуть, — сказав Андрійко, — бабуся не перейде через струмок. Хіба пройдеш по вузькій дошці без палиці?
— А от і перейде, — заперечив Тимко.
Тим часом бабуся не втрималася на кладці й оступилась у воду, набравши повні черевики.
Хлопці побігли до неї, допомогли вибратися на протилежний берег.
— Спасибі, мої ластів'ята, — подякувала старенька і з кошика дістала хлопцям два апельсини.
Але Андрійко з Тимком почервоніли і, не взявши гостинця, побігли геть.
1. Кладка — дошка або колода для переходу через річку.
2. Потічок — невеличка річка, струмок.
3. Подибала — повільно пішла.
Категорія: казка літературна