НЕЧЕМНИЙ ГІСТЬ (Беата Бушелева) оповідання
Після спортивних змагань Ігор сказав Віктороові: «Знаєш, приходь до мене сьогодні десь о шостій вечора. Я тобі марки свої покажу й конструктор новий. Музику послухаємо».
Після сьомої години Ігор уже перестав чекати товариша. Але раптом пронизливо й сильно задзеленчав дзвоник. Поки Ігор, витираючи руки, ішов до дверей, хтось кілька разів, довго не відпускаючи, натискав кнопку дзвоника.
Це був Віктор. Він пройшов до кімнати, кинув свій мокрий плащ і кепку на крісло й оглядівся. Потім схопив модель вітрильника з письмового стола, натиснув на щоглу, і вона трохи хруснула. Ігор глянув перелякано, але нічого не сказав. А гість тим часом уже крутив у руках багатоколірну кулькову ручку. По черзі натискував яскраві кнопки й пробував кожний колір на наполовину списаному аркуш паперу, що лежав на столі.
Потім Віктор подався блукати по кімнатах. Він торкався кришталевої вази, картини на стіні, глиняного баранця із золотими ріжками. Баран йому не сподобався. Зате мамин столик викликав у нього особливий інтерес. Спочатку він відкрив парфуми. Перевернув їх і тряс над головою, поки не вилив майже половину. Потім тицьнув пальцем у коробочку з кремом. Понюхав його, сказав, що пахне суницею, і лизнув.
Тим часом Ігор закип'ятив чайник, приготував чай і запросив гостя до столу. Той критично оглянув чашку із чаєм, вазочку з варенням і попросив ковбаски або оселедчика із чорним хлібом. Ігор зробив бутерброд з ковбасою. Подав Віктору. А за оселедчика вибачився. Оселедців у холодильнику не було.
Наївшись і напившись досхочу, Віктор одяг плащ, узяв кашкета і рушив до дверей. Попрощавшись, сказав, що прийде ше завтра. Вийшовши з квартири, він гучно помчав сходами донизу.
Категорія: казка літературна