Вітя загубив сніданок. На великій перерві всі діти снідали, а Вітя стояв осторонь.

— Чому ти не їси? — спитав його Мишко.

— Сніданок загубив...

— Погано,— сказав Мишко і відкусив вели­кий шматок білого хліба.— До обіду ще далеко!

— А де ж ти його загубив? — спитав Петро.

— Не знаю... — тихо відповів Вітя й одвер­нувся.

— Ти, мабуть, в кишені ніс, а треба в сумку класти,— сказав Петро.

     А Володя нічого не спитав. Він підійшов до Віті, розломив свій шматок хліба з маслом і дав товаришеві.

     Не тим багатий, що є, а тим багатий, чим поділитися радий.