Андрійко й Ніна поверталися зі школи. До­рогу їм перепинив ярок. Пригріло сонце, розта­нув сніг, і яром потекла вода.

    Бурхливо шумить потік. Стоять перед ним Андрійко і Ніна.

    Ось хлопчик швидко перебіг через потік і став на тому березі. Озирнувся — і соромно йому стало. Він у чобітках, Ніна в черевичках. Як вона перебреде?

    «Ой, недобре я зробив,— подумав Андрій­ко.— Як я не побачив, що Ніна — в черевичках?»

    Він перебрів назад і каже Ніні:

— Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо пере­правлятися будемо разом.

— Як? — здивувалася Ніна.— Я ж у черевичках.

— Чіпляйся мені за шию,— сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс.