Три тижні не був у школі Сергійко: хворів. Скучав за товари­шами і за вчителькою.

    Радісний, збуджений прийшов хлопчик до школи після хво­роби. Ось і його парта, ось і товариші. Думалось Сергійкові, що в очах товаришів побачить він радість і подив. Та їхні очі були спокійні і незворушливі. Сусіда по парті Миколка запитав:

— А ти виконав сьогодні завдання?

— Виконав, — тихо сказав Сергійко й заплакав.