Помахала осінь остан­нім жовтим листям і попро­щалася з нами. Не видно сонця. Зрідка-зрідка вихо­дить воно погуляти. Важкі хмари табунами бродять, небо застилають. Прохо­лодно. Затулив нору бор­сук. Спить.

   І ведмідь-волохань спить. А маленька білочка-вертуха по гілках стрибає.

   Що їй! Є в неї гриби і горішки. Весело тарабанить дятлик на сосні. Шишки роздовбує.     

    «Сніг—сніг—сніг...», — закричали снігурі, що тільки-но прилетіли з півночі.

   Дихнув мороз, пробіг на срібних ковзанах річкою. Запурхали лапаті сніжинки. Прийшла сніжна зимонька.