Поезія (Анатолій Камінчук)
ПРО МОВУ
На білому світі, на чорній землі
є мова у квітів, є мова в зорі.
Є мова у бджілки, в метелика й клена,
в бузкової гілки, в любистку зеленого.
Є мова в калини, в дрімучого лісу,
у річки й стежини, в осіннього листу.
Та тільки тому, хто цурається рідної мови,
не промовлять вони ані слова.
ДРУЖНА СІМЕЙКА
Песик біля печі пиріжки пече.
Котик у куточку сухарці товче.
Киця на віконці плаття пошива.
Півник у чоботях пісеньку співа.
УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ
Усі дерева в інеї —
у білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітрець,
снігур сніжок покльовує,
а Морозенко-пустунець
нам вікна розмальовує.
БАТЬКІВЩИНА
Он повзе мурашка.
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях калина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Линуть рівним клином1.
Будь природі другом,
Батьківщині — сином.
Знай-бо, це не мода,
Це життя потреба.
Нас віта природа
Чистим синім небом.
Клин — розташування перелітних птахів один за одним під час далеких перельотів.
***
— Ластівко сизокрила.
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
Сонця, ласки і тепла.
Я — КУЛЬБАБА, ТИ — КУЛЬДІД
Слухай, як лічити слід:
я — кульбаба, ти — кульдід.
Я — весна, а ти — зима.
Був мороз, тепер нема!
СМІХОТА
Кіт питає у кота:
— Що таке сміхота?
Кіт коту відповіда:
— Штука ця не проста.
Це коли у кота
Миші вкрадуть хвоста.
УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
Категорія: поезія