Поезія (Леся Вознюк)
ЖУРАВЛІ
Журавлі ключами замикають літо,
в золоту обнову вбралися ліси.
Кетяги калини, сонечком зігріті,
бережуть краплини літньої краси.
Журавлі ключами відімкнули осінь,
на крилі понесли літо в далечінь.
Ну а нам лишили золоті вітрила
І тумани сині, неба глибочінь.
Я МАЮ ПРАВО
Я — українець. Є у мене право
на рідну мову та свою державу,
на гордий прапор золотисто-синій,
на щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
про тих, кого героями вважаю,
що людство рятували від руїни, —
синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
завжди усе, що думаю, казати,
на незалежну та міцну державу,
на все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право —
любити землю горду й величаву
і дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є і буду!
ТАТКО І МАТУСЯ
А у мого татка широченні плечі:
зручно тут сидіти, видно вдаль малечі.
Дужі та міцнющі татко руки має.
Він мене високо вгору підкидає.
А в матусі ручки лагідні й тепленькі,
пригортають ніжно до свого серденька.
Усмішка ласкава, очі волошкові,
сповнені терпіння, доброти, любові.
Як візьму за руки татка і матусю,
то нічого в світі з ними не боюся.
ТРІУМФ ЖИТТЯ
Беру маленький писачок у руки —
і воскреса природа на яйці:
за мить — зазеленіли спраглі луки
і хвилечка побігла по ріці.
У синім небі пташечка казкова
хвалу співала Богу та весні,
а писачок виводив воском знову.
Як любо малювалося мені!
Вже сонечко із писанки привітне
будило сонні трави запашні,
і великодня радість в серці квітла.
Як щиро малювалося мені!
Ця писаночка світ увесь вмістила:
з минулого — послання в майбуття,
бо у малім яйці нестримна сила
тріумфу1 переможного життя.
1. Тріумф — блискучий успіх, видатна перемога, торжество з нагоди визначної перемоги; радість.
ЙШОВ МОРОЗ
Йшов мороз, сердився дуже,
що ніхто із ним не дружить.
До малят підходив гратись,
а вони — мерщій ховатись.
— Не тікайте, діти, прошу,
я колючий, та хороший,
бо для вас морозив воду,
щоб зробити гірку з льоду.
Працював усеньку нічку,
одягав у кригу річку.
Ковзани беріть, санчата,
будем зимоньку стрічати!
ВЕСНЯНИЙ СТРУМОК
Із горбочка на долину
гомінкий струмок помчав.
І пташині, й комашині
він весняночку співав:
— Прокидайтесь, квіти, трави,
вже втекли морози злі.
На замріяні галяви
повертайтесь, солов'ї.
Ми чекаєм вас, лелеки,
виглядаєм, журавлі.
Прилетіть з країв далеких
із весною на крилі.
СТАНЬ УСПІШНИМ!
Щоб у житті успішним стати,
потрібно вчитись, працювати.
Щодня хоч крихітку, краплинку
знання збирати у торбинку.
Ось перші букви, перше слово,
задача, ввічлива розмова,
веселий віршик і малюнок
та вишиванки візерунок.
Терпляче все життя, дитино,
наповнюй розуму торбину.
Як звідтіля знання дістанеш,
успішним неодмінно станеш!
Категорія: поезія